Сторінка:Вячеслав Липинський. Листи до братів-хліборобів 1919—1926 (1926).djvu/611

Цю сторінку схвалено

провансальській колонії лежить джерело небезпеки для петербургської чи парижської метропольної влади.

Знищеня старих ⁣»панів«⁣ таке, яке було в 1648 р., можна порівняти хіба тільки зі знищеням сучасним. Одначе в хвилину, коли Великий Гетьман перестав бунтуватись і став творити власну державу, він мусів покликати назад останки цих, все-ж таки недобитих, панів і Держава Українська істнувала доти, доки мала в ціх панах, завдяки розумній політиці Гетьмана, свою консервативну опору. Нові, по смерти Великого Богдана, підняті ворохобниками повстання проти ⁣»панів«⁣ довели до того, що був знищений тільки український консерватизм. Цих панів українських, що віддали себе під опіку Москви і Польщи, українські соціяльні революціонери знищити не були в силі. І власне вони — ці москвофільські та полонофільські пани — перемогли на Україні. Україна була поділена не відповідно до бажаннь антипанських революціонерів, а відповідно до сили москвофільської і полонофільської орієнтації серед панів.

Перемогли-ж ці чужі орієнтації тому, що орієнтація своя, українська, показала себе для старих панів українських само-убийчою. Ніхто з них не захотів більше будувати Україну, коли побачив, що в цій Україні його ждуть тільки прокляття, лайки і ні на що не потрібна смерть від зрадливого власного українського ножа. В той спосіб, на знищеню українськими руками тих старих українських панів, що до тодішнього українства пристали, збудовані були Москва та Польща на Україні. Так само і тепер, знищивши нас — горстку сучасних консерватистів українських — і давши тим доказ всім консервативним елєментам на Україні, що українізація це для них заріз, панове з революцийно-демократичного фронту приготовили тільки новий розділ, а з ним і нову руїну України. По упадку українського Гетьманства від рідного українського цькування запанували на Україні знов ці, що до боротьби з глупотою і руїнництвом української соціяльно-революцийної інтеліґенції пристосовані краще, ніж ми.

Деякі українські націоналістичні і соціялістичні ⁣»редактори«⁣ пишуть, що Гетьманство це ⁣»видумка українських панів на те, щоб повернути собі маєтки на Україні«. Таке пишеться для ⁣»соціяльного і національного усвідомленя українського народа«. Бо самі ⁣»редактори«⁣ прекрасно знають, що коли-б ⁣»панам«⁣ тільки маєтків було треба, то для їх ⁣»поверненя«⁣ вони мають багато легчий і від тисячі літ опатентований на Україні спосіб: покликати на Україну Москву або Польщу за ціну власне відреченя од українського Гетьманства, а не його возстановленя.

І наші зусилля, щоб оцей легчий спосіб істнування серед панів українських перебороти — щоб цю їх горстку, яка ще на еміґрації залишилась, під українськими Гетьманськими прапорами при політичнім ділі українськім удержати і для майбутньої Держави Української (неможливої без цих старих панів) зберегти — ці самі інтеліґенти українські поясняють ⁣»лакомством нещастним«: ⁣»матеріяльними зисками«, які ми, мовляв,