Сторінка:Вячеслав Липинський. Листи до братів-хліборобів 1919—1926 (1926).djvu/133

Цю сторінку схвалено

важні дослідники національного питання.[1] Доказати факт істнування нації раціоналістичними методами неможливо. Ще менш можливо раціоналістичними методами ⁣»усвідомити«⁣ якусь націю.

Хоч ми й дуже поважаємо авторітет ⁣»звісного педаґоґа Ушинського«, але ми завжди думали й тепер думаємо, що неможливо завести ⁣»рідну мову«⁣ в школах на Україні, покликаючись лише на цей науковий авторітет. Ми думали і думаємо, що українська мова в українських школах буде заведена тільки тоді, коли кровю українською й українською силою буде відроджена українська державність; коли буде знайдена відповідна політична форма виявленя несвідомої, містичної, ірраціональної волі народа до вільного, незалежного істнування.

Правдивість цієї нашої тези найкраще доказало зрештою само життя: всі наші дореволюцийні ⁣»свідомі Українці« — культурники, демократи і автономісти — перетворились в самостійників, коли революція вивела їх на якийсь час з редакцій, клюбів і кабінетів та поставила лице в лице з отим реальним ⁣»не науковим«⁣ життям.

Всяка усвідомлююча — культурна і політична праця — єсть необхідним проявом національного життя. Без неї не можна навіть помислити істнування нації. Але усвідомлювати можна тільки те, що вже істнує, що вже єсть в стані несвідомости. Всі, як іх звуть, поневолені і несвідомі народи відродились і усвідомились в своїх школах тому, що вони хотіли мати свою школу, що вони хотіли усвідомлюватись. І питання усвідомленя якогось несвідомого народу полягає перш за все не в тому, щоб раціоналістичним методом — школою, наукою, ⁣»Марксом«⁣ і економією — доказувати йому, що він єсть нацією, а в тому, щоби здобути для нього змогу себе усвідомлювати, змогу ставати нацією.

Здобути цю змогу можна тільки силою його несвідомої, містичної, ірраціональної волі бути собою. Не вміючи зорґанізувати ту несвідому ірраціональну силу народньої волі і не вміючи тією силою здобути змоги усвідомлюваня народу — покладати одночасно всі свої надії на оце усвідомленя; — з початку усвідомити народ — джерело влади — а тоді будувати і орґанізувати владу, це один з багатьох абсурдів, якими наша демократія намагається маскувати свою нездатність до політичної і національної творчости.

Коли якийсь народ буде ⁣»усвідомлюватись«⁣ виключно раціоналістичними методами сучасної демократії, то можна з певностю сказати, що такий народ ніколи не усвідомиться і ніколи свідомою нацією не стане. Раціоналістичними, хоч-би найбільш демократичними

  1. Дозволю собі навести тут коротеньку цитату з послідньої праці найбільше тепер у нас авторітетного дослідника національного питання Іп. Бочковського. „Всі дотеперішні спроби — пише він — обєктивно-наукового збагнення істоти нації за посередництвом зовнішніх ознак не вдалися. ⁣»Треба, сказати завважає Челлен, що як лінґвістичне, так і ґенеальоґічне (а ми додамо також і територіяльне) палагодженя сеї справи збанкрутовало.«⁣ Зовсім зрозуміло, що ся невдача змусіла дослідників нашої проблєми шукати розясненя її істоти иншим шляхом, а саме психольоґічно субєктивною методою Новочасна наука здебільшого прийняла се психольоґічне розуміння нації.“ (Національна справа. Відень 1920, стор. 86.)