Сторінка:Володимир Свідзінський. Поезії. 1940.pdf/53

Цю сторінку схвалено


Жадні, приникливі уста
З мого обличчя вільгу п'ють.
Розкрию очі: яснота!
Упростріль сонце протинає клен,
І іскриться оббризканий ромен,
І вся доріжка — золота.

 1939