Цю сторінку схвалено
А смутно ж тут ходити,
Де тьма ламає день.
Ні журних, ані світлих
Не здумаю пісень.
Ще й голуб з гілки бука
Аврука в тінь хитку:
„Розпадина… розпука…
Ой руку, руку-ку!“
Що вийду я на кручу
Та в стомлений прибій
Скочу, злегенька тручу
Камінчик голубий.
Камінчик рівно тихий —
На скелі, чи на дні.
Сичить стара зміїха
В роззявленому пні:
