Цю сторінку схвалено
Вино зорі — і льод вікна
Бренить у че́рвені стіна,
А килима загуслий дим
Зробився плавко-золотим.
І широчіє літній степ.
Там тиша голубиних крил.
Високо сонячник росте,
Стає над млосний небосхил.
Але похмурий дід іде,
І в древню пасіку веде.
А сам мовчить. Вечірня тінь.
І запах воску. Сон і тлінь.
1930
