Сторінка:Весілля фігаро (рукопис).djvu/5

Ця сторінка ще не вичитана


Г. Наказуй моя любо. Як даси згоду на мої всі прохання, я дам тобі право вимагать що хочеш

С. Облиште, пане граф, жодного права я не хочу. О, я нещасна!

Г. Ах ні, Сусанно, тебе я ощасливлю. Про мою любов ти знаєш, про це казав тобі вже Базіліо. Тож слухай: якщо ти у присмерку вийдеш до мене у наш темний садок, я тобі виявлю велику милість

Б. Він тільки-но пішов

Г. О, хто це?

С. О боже!

Г. Хай він сюди не входить

С. Вам не можна лишатись

Б. Він у пані мабуть, зараз я зайду

Г. Сховаюся за ним.

С. Ні, там не вийде

Г. Тихше, жени його швидше!

С, От що народив

Б. Спаси вас бог, Сусанно! Чи не бачили Ви тут графа?

С. А чому граф має сидіть зо мною? Краще йдіть звідси

Б. Зачекайте, заждіть-но, графа шукає Фігаро

С. О боже! Шука того, хто його не любить

Г. Ну, як він мені служить?

Б. Я не читав, щоб хтось через любов до жінки та не любив її чоловіка, а граф дуже любить Вас

С. Забирайтеся звідси швидше, звіднику підлий, слухать не буду про все ваше читання, про графську любов.

[пропущено? ]

О. нападки. Що купив, те й продав , до того що скрізь всі кажуть, слівця не дам од себе.

Г. Як то скрізь всі кажуть?

Б. О люба!

С. О небо!


№7 [Терцет]

Г. Ось наказ мій: в дві хвилини хай він згине той лиходій! в дві хвилини хай згине лиходій! (2)

Б. Необачно, необачно я сказав це, сеньйоре мій

С. Я пропала, задрижало все всередині моїй (2)

Г. в дві хвилини хай згине , хай він згине той лиходій!

Б.і Г. Ах, дівчино бідолашна! Як, як б’ється серденько їй! (3)

Б. Хай полежить в цьому кріслі!

С. Боже, де я? Що за мислі? Це зухвальство, йдіть мерщій! (3)

Б. Подаєм вам допомогу, бережемо ваш супокій!

Г. Подаємо допомогу, не хвилюйся, о скарбе мій! (3)

Б. Що згадав я зараз пажа, то сама лиш підозра каже

С. То обмова, лукаве слово, ви не вірте мові цій (2), не вірте їй! (2)

Г. Геть хлоп’я це легковажне! (2)

С. Бідолашне!