Сторінка:Бібліотека для рускои молодежи тт. LVI–LXII (1902).pdf/447

Сталася проблема з вичиткою цієї сторінки

мовь въ одну масу и давило та нищило одно другого. Крикъ нашихъ и верескъ Крымцѣвъ заглушували метушню и рухъ. Кипѣло все мовь въ горшку, все заворушилось мовь порухани̂ муравли̂ въ муравлиску. А Турки все налѣтають та налѣтають и скошують головы, а то ловлять утѣкаючихъ на арканы, то зновъ доѣжджають наши(нерозбірливий текст) ко̂нця ко̂ньскими копытами. Хто борониться завзято, хто спустивъ ся на „все одно“, а гдеяки̂ розбѣгають ся въ розтечь, куды очи несуть, хотя(нерозбірливий текст) вызволитись зъ того передвчасного пекла.

Завзято дуже герцюють гостѣ козаки зъ шаблями по то̂мъ пеклѣ, рубають ворога, ажь страшно глянути, а на чолѣ всѣхъ бє ся люто Проко̂пъ. Во̂нъ высилює ся зъ послѣднихъ силъ, але дарма. Поганцѣвъ сотнѣ єсть, а ихъ заледви ко̂лькадесятьохъ. А межи ними заразъ коло Прокопа стоить зъ козацкою шаблюкою и Маруся и також кладе бисурмено̂въ.

— Глянь, Прокопе! — крикнула, вказую(нерозбірливий текст) передъ себе Маруся. — Онъ бачишь, Свищь же(нерозбірливий текст) просто на насъ зъ якимсь Туркомъ!

— А и справдѣ! — глянувъ Проко̂пъ и въ (нерозбірливий текст) хвилю охнувъ зъ болю и поваливъ ся на землю.

Маруся то̂лко що хотѣла глянути на до̂л(нерозбірливий текст) що сталось Прокопови, якъ нечайно петля турецкого аркана стиснула єѣ за шию, потемнѣло (нерозбірливий текст) вь очахъ и дальше стратила притомно̂сть.