Сторінка:А. Богданов. Червона зоря. 1922.pdf/84

Ця сторінка вичитана

Улюблені теми останніх марсіянських художників — це екстаз творчої думки, екстаз кохання, екстаз утіхи з природи, спокій добровільної смерти; все це сюжети, що глибоко окреслюють суть великого племени, котре і жити тямить повно й напружено і умирати — свідомо та з почуттям гідности.

Відділ малярства й скульптури творив одну половину музею, другу ж цілковито присвячено було архітектурі. Під архітектурою марсіянці розуміють не лише естетику будинків і великих інженерних будівель, але й естетику меблів, знаряддя, машин, взагалі — естетику всього матеріяльно-корисного. Яку велику ролю відограє в їхньому житті це мистецтво, про це можна було судити, зауваживши особливу повноту і дбайливість, з котрою було складено цю колекцію. Од первісних печерних жител з їхнім примітивно прикрашеним начинням, до роскішних громадських будинків зо шкла й алюмінію з їхнім виконаним найкрашими художниками умебльованням, до велетенських заводів з їхніми грізно прекрасними машинами, до могутніх каналів з їхніми гранітними берегами й мережчатими мостами, — тут було представлено всі типові форми в картинах, плянах, моделях і, особливо, — стереограмах для великих стереоскопів, в котрих найменша дрібниця повставала з повною ілюзією тотожности. Окремий відділ творила естетика садів, ланів і парків; і хоч яка незвична була мені природа плянети, проте й я досить часто схоплював красу тих сполучень барв і форм, котрі утворював з елєментів цієї природи колективний геній племени з великими очима.

У витворах попередніх доб дуже часто, як і в нас, красу здобувано було за рахунок зручности, мистецтво творило насильство над безпосереднім призначенням річей. Нічого подібного око моє не помічало у витворах останньої доби, — ні в її меблях, ні в знаряддях, ні в будівлях. Я запитав у Енно, чи дозволяє їхня сучасна архітектура ухилятися від практичної досконалости предметів ради їхньої краси.

— Ніколи, — відповів Енно. — Це була б фальшива краса, — викрути, а не мистецтво.

За передсоціялістичних часів марсіянці ставляли своїм великим людям пам'ятники; тепер же вони ставляють ці пам'ятники лише великим подіям, от як перша спроба