Сторінка:А. Богданов. Червона зоря. 1922.pdf/71

Ця сторінка вичитана

— Але раз споживання у вас нічим не обмежене, то чи ж не можливі в ньому гострі хитання, котрі можуть перекинути до-гори всі статистичні розрахунки?

— Звичайно, ні. Окрема людина може й стане їсти ту чи іншу страву у двічі чи тричі більше, ніж усі, може схоче змінити десять одежин за десять день, але ж суспільство в три тисячі міліонів душ так чинити не може. Коли маємо діло з так великими числами, то збочення в той чи інший бік урівноважуються і середні величини міняються дуже поволі, в суворій безперервності.

— Отже, ваша статистика працює майже автоматично. — безпосередні підрахунки тай годі?

— Е, ні. Труднощі тут величезні. Інститут рахунків повинен пильно стежити і за новими винаходами і за зміною природніх умов промисловосте, та добре на них уважати. Чи заводиться нова машина, — вона одразу ж вимагає перелиття праці, як у тій гілці, де ту машину вживають, так і в машинній продукції, інколи ж і в продукції матеріялів для обох цих гілок. Чи виходить руда, або ж знаходять нові мінеральні багацтва, — знову потрібно регулювати працю в цілій низці спеціяльностей — в гірничій справі, в продукції залізничних колій і т. д. Все це треба розрахувати з самого початку, коли хоч і не зовсім точно, то аби з практичним наближенням; це ж дуже складна річ, поки не одержано наслідків безпосереднього досвіду.

— Раз це така складна річ, — зауважив я, — то вам обов'язково треба мати певну зайвину праці в запасі.

— Безперечно, — на ньому ж найбільше наша система й стоїть. Років за двісті до нас, коли колективної праці лише ледви-ледви вистачало для задовольняння всіх потреб суспільства, тоді потрібна була велика обережність у рахунках і поділ праці не міг навіть відбуватися цілком вільно: існував обов'язковий робочий день і в його межах доводилося не завжди і не в повній мірі уважати на прихильність товаришів до тої, чи іншої спеціяльности. Але ж кожен винахід, створюючи для статистики тимчасові труднощі, полегшував розвязати найпершої ваги завдання, — перейти до необмеженої свободи праці. Спочатку робочий день скорочувано, а згодом, коли в усіх гілках праці знайшлася зайвина, всяку обов'язковість було скасовано.