я зацікавився довідатись, чи вона не найбільш поширень з усіх мов, які існують на Марсі. Менні пояснив, що це одинока мова письменства й життєвих стосунків усіх марсіянців.
— Колись і в нас, — додав Менні, — люде з ріжних країн не розуміли одне одного; але давно вже, за кілька сот років до соціялістичної революції, всі ріжні діялєкти наблизились і злилися в одну загальну мову. Це сталося без насильств, стихійно, — ніхто і не думав, і не силкувався якось вплинути на процес. Досить довго ще, відповідно до певних місцевих особливостей, животіли і ніби окремі, хоч і зрозумілі усім говірки. Розвиток літератури поклав край і їм.
— Я лише одним можу собі це пояснити, — сказав я: — очевидно, на вашій плянеті зносини між людьми в самого початку були ширші, легші і тісніші, ніж у нас.
— Так і є, — відповів Менні. — На Марсі нема ні ваших велетенських океанів, ні ваших неперелазних гірських хребтів. Моря у нас невеликі і ніде не шматують суходолу на окремі континенти; наші гори, крім де-котрих поодиноких шпилів, — невисокі. Вся поверхня нашої плянети в чотирі рази менша земної; одночасно ж, сила ваги у нас менша у півтретя рази; мавши легко тіло, ми можемо рухатися доволі швидко навіть і без штучних засобів: ми самі бігаємо не гірше, і втомлюємося від того не дужче, ніж ви, коли їздите верхи кіньми. Природа поставила між нашими племенами значно менше стін і кордонів, ніж у вас.
Така, значить і була найперша й найповажніша причина, що стала на перешкоді гострому расовому й національному роз'єднанню марсіянського людства, а вкупі з тим і повному розвиткові війн, мілітаризму та взагалі системи масового вбивства. Звичайно, силою своїх внутрішніх суперечностей капіталізм все ж створив би всі ці прикмети високої культури, але й розвиток капіталізму йшов там своєрідним шляхом, висуваючи все нові умови для політичного об'єднання всіх племен і народів Марса. Тут рішучу ролю відограло те, що великий капітал дуже швидко виштовхнув із землеробства дрібне селянство, а незабаром після того відбулася націоналізація всієї землі.
