вив на мене вражіння навіть трохи притомленої людини, а це ж, як ви розумієте, перешкода найтяжча.
— Хай і так. Але серед пролєтарів, що суть основою й найпершою силою нашої течії, — хиба серед них не могли ви знайте те, що вам було потрібне, найлегше?
— Так, шукати там було б краще за все. Але ж… здебільшого, їм бракує одної прикмети, котру я визнавав необхідною: широкої, ріжнобічної освіти, що стояла б на всій височіні вашої культури. Це й одхилило лінію моїх шукань у інший бік.
Так говорив Менні. Його сподіванки не справдились. Та чи ж значило це, що йому взагалі не було кого взяти, що ріжниця між обома культурами є глибоченним проваллям для окремої особи, проваллям, подолати котре може тільки ціле суспільство? Думати так було б може і втішно для мене особисто; але в мене лишається ще поважний сумнів. Я гадаю, що Менні слід би було ще переглянути своє останнє міркування, — що до товаришів робітників.
Бо ж на чому я, властиво, провалився?
На перший раз це сталося таким чином, що велетенська хвиля вражінь з чужого життя в його неймовірному багацтві затопила мою свідомість і поруйнувала лінії її берегів. З допомогою Нетті я пережив кризу й упорався з нею. Але чи не зросла, часом, над міру ця криза через ту підвищену чутливість та затонченість засвоювання, що властива людям спеціяльно розумової праці? Чи не могло б бути, що натура трохи прімітивніша, трохи менш складна, зате ж органічно більш витревала й міцна, упоралась би з тим переходом зо значно меншими муками? Чи не могло б бути, що ввійти в нове, вище життя мало освіченому пролєтареві коштувало б менших зусиль, бо, хоч йому й довелось би більше вчитися вперше, так зате ж значно менше треба було б переучуватися, що є працею найтяжчою… Мені здається, що це була б річ можлива. І я думаю, що Менні тут помилився, надавши рівневі культурности більше ваги, ніж культурній силі розвитку.
В-друге душевні мої сили розбилися об сам характер тої культури, в котру я спробував вступити всією своєю істотою: мене проголомшила її височінь, глибина її соціяльного звязку, чистота й прозорість її міжлюдських відносин.
