Революція йшла нерівно і болюче затягалася. Робітнича кляса, виступивши першою, спочатку, завдяки раптовості свого нападу, досягла великих перемог; але ж потім, не підтримана в рішучу хвилю селянськими масами, дістала лютої поразки від з'єднаних сил реакції. Поки робітники скупчували енергію для нового бою та вичікували селянського арієргарду революції, між старою поміщицькою владою і буржуазією почалися пертрактації, — спроби сторгуватися і погодитися для спільного задушування революції. Спроби ці було переводжувано в формі парляментської комедії; вони повсякчас закінчувалися провалом, через непримиренність кріпаковласників реакціонерів. Парляменти-іграшки скликувано було та брутально розгонювано один за одним. Втомлена бурею революції, залякана самостійностю й енергією перших виступів пролєтаріяту, — буржуазія все правішала. Селянство, в масі своїй цілком революційне, повільно засвоювало політичний досвід, освітлюючи шлях до вищих форм боротьби огнем безлічи пожеж. Стара влада поруч задавлювання селянства пробувала частину його купити продажем земельних участків, але ж вела всю справу в таких копійчаних розмірах і так безглуздо, що нічого з того не вийшло. Повстанські виступи окремих партизанів і груп що день то частішали. В країні панував нечуваний піде в світі подвійний терор — згори й знизу.
Видно було, що країна йшла до нових, рішучих боїв. Але ж такий довгий і повний хитань був цей шлях, що багато борців встигло втомитися і навіть впасти в одчай. З боку радикальної інтелігенції, що брала участь у боротьбі здебільшого своїм співчуттям, зрада сталася майже поголовна. Та за нею, звичайно, жаліти не було чого. Але навіть серед де-котрих моїх товаришів встигли загніздитись нудьга й безпорадність. І цей факт свідчив, як безмежно тяжке було революційне життя за минулий рік. Сам я, свіжа людина, що пригадувала початок боротьби, але не зазнала потім жадного гніту всіх поразок, — бачив дуже добре все безглуздя цього одспівування революції. Я бачив, як усе перемінилося за ці роки, скільки нових елєментів приєдналося до боротьби, як безнадійно неможлива рівновага між реакцією й терором. Нова хвиля неминуче насувалася.
