Сторінка:А. Богданов. Червона зоря. 1922.pdf/118

Ця сторінка вичитана

— Ага, ось воно що! — зауважила вона. — Значить ви прибули до мене за цим… Так чому ж ви мені не сказали цього просто?

Незвична суворість бреніла в її голосі. Я мовчав.

— Звичайно, я можу росказати вам про це, — провадила вона далі. — Це не складна історія. Стерні був одним з учителів Нетті, — він читав молоді лекції з матеметики й астрономії. Коли він повернувся з першої подорожі на Землю — то, здається, була друга експедиція Менні — він виступив з цілою низкою докладів про цю плянету та її мешканців. Тут Нетті була його постійною слухачкою. Особливо наблизили їх одне до одного та терплячість і уважливість, з якими він ставився до безконечних її запитань. Це зближення довело й до одружіння. Тут було ніби полярне тяжіння двох несхожих і в великій мірі суперечних натур. Згодом ця ж несхожість, виявляючись більш яскраво й невпинно в усім їхнім спільнім життю, привела їх до росхолодження й розриву. Це й усе.

— Скажіть, а коли стався цей розрив?

— Остаточно — після смерти Лєтти. Властиво кажучи, вже зближення Нетті й Лєтти було початком цього розриву. Нетті ставало все прикріше від холодного аналітичного розуму Стерні, що систематично й уперто руйнував усі пориви фантазії, розуму й почуття, котрими вона так щиро й широко жила. Отже, вона несамохіть почала шукати людину, що ставилася б до всього цього інакше. А старий Лєтта, мав навдивовижу щире серце і силу напів дитячого ентузіязму. Нетті знайшла в ньому такого товариша, якого їй і треба було; він не лише тямив терпляче ставитись до поривів її фантазії, а й сам часто захоплювався ними вкупі з нею. У нього вона відпочивала душею від суворої, крижаної критики Стерні. І він і вона, вони обидвоє любили Землю мрією й фантазією, вірили в можливість спілки двох світів, котра потягне за собою великий росквіт і велику поезію життя. І коли вона довідалась, що людина з таким скарбом почуття в душі ніколи не зазнавала жіночого кохання й ласки, вона не могла того стерпіти. Так виник її другий звязок.

— Одну хвилину, — перебив я. — Чи так я вас зрозумів? Ви кажете, що вона була, дружиною Лєтті?