Сторінка:А. Богданов. Червона зоря. 1922.pdf/109

Ця сторінка вичитана

мету: тяжкі для більшости учнів ідеї «межі» і «виводної» я засвоїв був якось непомітно, ніби здавна мав з ними справи. Але в мене не було тої дисціпліни логіки і наукового думання практики, на котрі сподівався в свому читачі-учні французький професор, суворий і чіткий у висловах, але ж дуже скупий на пояснення. Він повсякчас обминав ті логічні мосточки, що самі собою розумілися для людини вищої культури, але не для молодого азіята. І не один раз цілими годинами сидів я над якимсь переходом, що виникав слідом за словами: «звідки, уважаючи на попередні рівнання, виводимо…» — Так було мені й тепер, — тільки що тяжче, — коли читав я наукові книжки марсіянців; ілюзія легкости й зрозумілосте, що була в мене на початку моєї хороби, зникла тепер без сліду. Але терпляча допомога Нетті повсякчас була зо мною, розчищаючи мені важкий шлях.

Після од'їзду Нетті я незабаром зважився і вступив на фабрику. Це було величезне і дуже складне підприємство, що зовсім не відповідало нашим звичайним про подібну фабрику думкам. Тут пряли, ткали, викроювали, шили й фарбували одежу, а матеріялом для роботи був не льон, не бавовна і взагалі не волокно рослин, як і не вовна та шовк, а щось цілком інше.

В старі часи марсіянці виготовляли тканину для одежі майже так само, як це робиться нині у нас: викохували потрібні рослини, стригли вовну з відповідного скоту, розводили особливу породу павуків, з павутиння котрих мали щось подібне до шовку, і т. д. Зміну техніки викликала потреба за всяку ціну збільшити продукцію хліба. Волокнині рослини мусили оступитись перед волокняними мінералами, от як гірський льон. Після цього хеміки скупчили свої зусилля над дослідом павутиння і над синтезом нових матеріялів з такими ж властивостями. Коли винайти синтез їм пощастило, то в усій цій продукції за короткий час відбулася повна революція і тепер старого типу ткання можна знайти лишень по історичних музеях.

Наша фабрика була справжньою дитиною цеї революції. Кілька раз на місяць з найближчих хемічних заводів залізничними коліями приставлювано до неї «матеріял» на пряжу — густу прозору матерію в великих цистернах.