Сторінка:Арнольд Гельріґель. Тисяча і один острів. 1929.pdf/200

Цю сторінку схвалено

голод, спрага, буря і стріли дикунів… Капітан Блай переносить усі небезпеки й щасливо висідає на берег на острові Тімор[1] в голянській Індії. Його перша думка така: на шибеницю бунтарів з „Баунті“! Як тільки повернувся до Англії, цей мстивий капітан спричиняється до того, що звідти висилають фрегату „Пандора“, щоб спіймати матросів з „Баунті“. „Пандора“ прибувши до Таїті, знаходить там і заарештовує чотирнадцятьох бунтарів. Їх заковують у кайдани, і тепер починається другий великий морський роман — поворот „Пандори“ з бідолашними полоненими, прив'язаними на палубі в жахливій темній стайні… У цьому правдивому романі маємо теж велику корабельну катастрофу: „Пандора“ розбивається на коралових скелях великого рифу — бар'єра, недалеко від берегів Австралії. Капітан Едвардс рятується в човні, навіть не велівши відвязати полонених від розбитого корабля, тільки милосердя каптенармуса рятує сердег: він ніби випадково упускає ключі від кайдан в темний отвір, що його вони називають „пушкою Пандори“. З цих бунтарів „Баунті“, що їх спіймано на Таїті, потрапляє, кінець-кінцем, десять до Англії, де військовий суд п'ятьох із них виправдує, а п'ятьох засуджує. З цих п'ятьох трьох повішено.

 
  1. Тімор — один з більших у групі Малих Зондських островів в Індійському океані (між 8° 20′ – 10° 22′ півд. шир. і 123° 37′ – 127° схід. дов.).