Маленький корабель, хоч він і військовий і підлягає суворій флотській дисципліні, має мирне й економічне призначення: з тих щасливих островів, що їх бачив капітан Кук, з Таїті має він перевезти зразки коштовного хлібного дерева непошкодженими й живими до колоній його величности в Західній Індії, щоб їх там можна було насадити.
„Баунті“ доходить до Таїті і вантажить на борт хлібне дерево, тисячу п'ятнадцять штук у вазонках. Усе йде гаразд, уже пливуть назад, уже минули вулканічний острів Тофуа. Капітан Блай дуже задоволений з себе. Але що він такого заподіяв своїм матросам? Чому вони так ненавидять його? Вранці 28 квітня вони несподівано нападають на нього й витягають його з ліжка. Дежурний підштурман, Флечер Крістіян, керує бунтом. Взявши силою капітана, перемагають вони тих офіцерів, що не були з ними. Повстанці не проливають крови, але вони змушують своїх полонених пересісти на відкритий човен, вісьмох офіцерів і підофіцерів, крім капітана, — на борті „Баунті“ залишається двадцять п'ять чоловіка, між ними чотири офіцери королівської флоти. Мандрівка цих вісімнадцятьох людей у відкритому човні — це одна з великих морських пригод : сорок один день, три з половиною тисячі морських миль,
