— Ми, маорійці, — каже Рангі тремтячими губами, — були сліпими поганами та людоїдами і в своїй простоті не вважаємо за маловажну річ, від яких чоловіків і жінок ми походимо…
„Ну, добре, я ж оповідаю вам цю історію по англійськи, а англійська мова не має на те слів. Коли шось чорне, вони кажуть „black“ (блек) та й годі, а слова „white“ (уайт) вистачає їм, щоб визначити все біле; в моїй неосвіченій мові є аж десять різних слів на означення „чорний“ і чотирнадцять для поняття „білий“; я можу тринадцять різних відтінків червоного кольору назвати кожен окремим словом. Власне, мовою пакега не можна навіть передати маорійських оповідань. Хіба я можу говорити про своїх людей і вживати таких слів „як зрада дружини“?
„Ну, добре, я говоритиму так, як ваші газети, — каже Рангі, підобравши свої трішки повні губи. — Добре, про мене: зрада дружини. Зрада дружини в домі Вакауо-Кайпапа, на острові Мокойя, розумієте? Трьох синів мала жінка вождя Рангі-Уру, моя прабаба Рангі, поки… Отже хлопець Тутанекай є те, що називають дитиною любови. Потім, після пригоди з тим спокусником, що його довгого імени ви не хочете чути, живе Рангі-Уру знову із своїм чоловіком,
