знаєте „Те Jka a Maui“, рибу того Мауї, північний острів Нової Зеляндії. Південний острів — це закам'янілий човен, що з нього Мауї рибалив. Оцей візерунок з червоного дерева тотара — це Мауї з рибою на мотузці.
— А що це за людина на другому стовпі? — питаю я.
Вона дивиться на мене, як учителька на нерозумного хлопця, що завдає безглузде запитання.
— Хіба ви не бачите, що це обличчя має тільки на бороді й коло губ татуйовані лінії, а не має їх на чолі і на лиці? Оця велика голова, геть уся вкрита гарними спіралями, це чоловік і вождь. А обличчя татуйоване тільки коло вуст, це — жіноче обличчя, ви, мабуть, знаєте вже. Заміжні жінки, там, унизу на селі, ще й досі татуюють себе так, хоч чоловіки цього давно вже не роблять. Це основоположниця мого роду, плавиця Гінемоа.
— Та невже ви, Рангі, теж татуюватимете колись свій гарний міцний рот блакиттю?
— А чому б ні? — скрикнула вона.
— Це ж бо огидно.
— То ви так кажете. Але я не хочу подобатися вам. Той маорієць, що, може, я колись вийду за нього… — Вона міняє тон,
