Сторінка:Арнольд Гельріґель. Тисяча і один острів. 1929.pdf/147

Цю сторінку схвалено

Про бунтівника моя повість, того мстивого птаха, про кеа, що проти білих війною іде.

Треба вам знати, що той птах кеа, по-латинськи Nestor notabilis, був собі звичайною папугою, як і всі инші папуги з родини Psittaci, і зовсім не зазіхав бути орлом, могутнім шулікою, що хапає малих ягнят.

Простісінька собі папуга. Сорок сантиметрів заввишки, або ще так, гарна сіро-зелена папуга з жовто-червоним коміром і крилами з багряними краями. Воно, правда, його дзюб уже давно міцний і кривий. Але споконвіку їв він тільки ягоди й товстів і старів, бо новозеляндський кущ має багато ягід, і добрих ягід, і таких, що велику мудрість дають…

А коли білі спалили кущ заради вовнистих овець, і коли не було більше ягід, що ж тоді мав робити птах кеа?

Розпочинати вимирати, як його родич стрибун папуга какапо?

Цей птах кеа — дуже розумний птах, ще за мирних часів про всякий випадок не покидав літати, він вправляв свої крила, не так, як його родич какапо, що якось спробував було літати, так собі, жартуючи, і завважив, що він занадто довго скакав по траві та що його крила не в силах носити його.