Сторінка:Арнольд Гельріґель. Тисяча і один острів. 1929.pdf/139

Ця сторінка вичитана

піпіт. Той містер Мекензі був суворий пуританець. Я зустрівся із старою людиною, сином того давнього піонера, і дізнався від нього, як кохався його батько в деревині й птастві. Одним словом, Мекензі велів собі прислати з Шотляндії пару жайворонків у клітці і випустив ці пташки на своїй свіжо протеребленій фармі. Решта фармерів пішли, мабуть, за його прикладом, бо коли тепер новозеляндський фармер іде своїм полем серед зеленої рівнини Кентербері, він бачить, як на межі його ріллі не тільки деревина старої Англії простягає своє гіляччя до весняного неба з його трішки иншою блакиттю, але він бачить і чує ще й європейського жайворонка, співака найвищих гірських вершин.

Я знаю про иншого піонера, що заклав свою фарму десь у кущі, десь на березі Вангануї чи на Південному острові, між горами й західнім морем. Звичайно, випалив папоротник і високі пальмові лілії, що їх він з огидою називав капусним деревом; маленький сад геть чисто обсадив англійськими квітками, гераніями, червоними, мов сурдут Томі Аткінса[1]. А за тим садом був будинок, малесенький, дерев'яний будиночок, але „комфортабельний“, критий червоною кучерявою бляхою, випущеною спереду мов піддашшя так, що під ним можна було мати від-

  1. Томмі Аткінс або Томмі Шутейне — прізвище англійських салдатів.