по середині кола, утвореного з листя. Це новозеляндський льон (Phormium tenax), шляхетна лілія, неоцінна рослина, що з неї маорійці виробляють гарні свої плащі, а білі все, що тільки можна зробити з льону або з конопель.
Цей новозеляндський кущ завжди трохи моторошний; важко повірити, щоб тут не було ніяких страхіть або потвор, що чатують на вас. Ті лісові нетрі мають такий глибокий і таємничий вигляд, що фантазія їх легко заселює великими й дикими звірюками. В таких болотах, мабуть, водяться крокодили й велетенські гадюки, на тих кривих, зарослих гілляках, може, чигають ягуари, або чи не слонові ото сліди глибоко в хащах? Насправді ж у тім субтропічнім чагарнику не знайдете ви жодного ссавця, жодної гадини. Навіть москіти й муравлі не докучають у цій щасливій країні. Зате новозеляндський кущ — царство птахів, підхмарне царство на землі. Дзвін-пташка, юрка, вся з пурпурового й оливкового пір'я, плавко виводить свої золоті передзвони; пастор-пташка, завбільшки як шпак, з білим, як у пастора, жабо на темному й металево-зеленому й пурпуровому вбранні, раз у раз виспівує п'ять пречудних нот — тутутітутутііта. Лісові
