Австрійського дослідника Нової Зеляндії Фердінанда фон-Гохштеттера[1] назвали маорійці „Гокітіка“ бо їхня мова не знає наших хриплячих і шиплячих шелестівок. Тепер називається „Гокітіка“ навіть одно місто в західньому краю — це велика, кущами заросла провінція на узбережжі Південного острова Нової Зеляндії. За тих часів, як раптом знайдено було щире золото в рвучких потоках льодовикових гір, отже років шістдесят тому, Гокітіка мала п'ятдесят тисяч мешканців і з неї сміло могло б вирости Сан-Франціско. Були роки, коли з цього західнього узбережжя Нової Зеляндії відправляли золота на два мільйони фунтів стерлінгів. Ще й нині добувають тут золото, але з великими труднощами й не романтично, а та провінція, що колись, здавалося, стане найгустіше заселеною провінцією Нової Зеляндії, дивно запустіла, хоч її надри ховають в собі ще инші метали, крім золота, й багато чудового
- ↑ Фердинанд фон-Гохштеттер (1829–1884) — віденський вчений. 1857 року взяв участь як геолог в експедиції австрійської фрегати „Новара“ й два роки провадив геологічні досліди на островах Нової Зеляндії.