— Стрівайте, — гукає юнак у зелених панчохах. — Стрівайте! Ми напишемо їм листа. Давайте писати листа!
— Так!
— Це ідея!
— У кого є зошит?
Вони виривають із зошита аркуш і пишуть листа. Потім читають його вголос. І всі присутні підписуються під ним.
— На! Вези і передай робітникам.
Вони доручають мені листа.
Я публікую його в цій книзі. Ось цей лист.
Українським братам Радянського Союзу. Товариші (такого то) відділу „Союзу Червоних Фронтовиків“ великого Берліну шлють українському пролетаріятові палкі привітання в його боротьбі і обіцяють не лише словами, а й на ділі стати на захист Радянського Союзу. На цьому ґрунті ми бажаємо увійти з вами в братерський обмін думками, щоб ми могли навчитися з ваших досягнень, а ви могли взнати, як живеться німецькому пролетаріяту. „Союз Червоних Фронтовиків“ шле вам, українським братам, потрійне привітання. Rot Front![1]
|
(Підписи, підписи, підписи…)
Потім вони починають удвадцяте розпитувати про все.
Їх усе цікавить.
- ↑ „Червоний Фронт!“ це форма привітання, поширена між червоних фронтовиків.