Сторінка:Іван Микитенко. Голуби мира. Подорож за кордон. 1930.pdf/121

Ця сторінка вичитана

— Стрівайте, — гукає юнак у зелених панчохах. — Стрівайте! Ми напишемо їм листа. Давайте писати листа!

— Так!

— Це ідея!

— У кого є зошит?

Вони виривають із зошита аркуш і пишуть листа. Потім читають його вголос. І всі присутні підписуються під ним.

— На! Вези і передай робітникам.

Вони доручають мені листа.

Я публікую його в цій книзі. Ось цей лист.

Українським братам Радянського Союзу.

Товариші (такого то) відділу „Союзу Червоних Фронтовиків“ великого Берліну шлють українському пролетаріятові палкі привітання в його боротьбі і обіцяють не лише словами, а й на ділі стати на захист Радянського Союзу. На цьому ґрунті ми бажаємо увійти з вами в братерський обмін думками, щоб ми могли навчитися з ваших досягнень, а ви могли взнати, як живеться німецькому пролетаріяту. „Союз Червоних Фронтовиків“ шле вам, українським братам, потрійне привітання.

Rot Front![1]

 (Підписи, підписи, підписи…)

Потім вони починають удвадцяте розпитувати про все.

Їх усе цікавить.

 
  1. „Червоний Фронт!“ це форма привітання, поширена між червоних фронтовиків.