Сторінка:«Україна в минулому», 1992. – №1.pdf/20

Ця сторінка вичитана

Незважаючи на наполегливість шляхти в боротьбі проти магнатів, реальна сила останніх в другій половині XVI ст. явно переважала, особливо в економічному відношенні.

Держателі королівських маєтків користувалися великими правами. На практиці вони розширяли ці права безмежно: відмовлялися виконувати повинності, вносити "кварту“. Вони, фактично, розглядали королівщини, як свою власність. У 1590 р. на Галицькому сеймику шляхта констатувала: "Багато вже є вільних від боргу (тобто викуплених - І.С.) держав, а "кварти“ своєї не дають"[1].

На Вншснському сеймику у 1597 р. відмічалося, що "деякі добра Речі Посполитої як "дідичні“ узурпували державці"[2].

Мали місце численні факти обміну дідичних маєтків на королівські, що також неодноразово згадувалось у сеймових документах. Причому обмін проводився з вигодою для приватних власників, а не для скарбу.

На матеріалах Теребовельського повіту простежуються зміни у формі держання маєтків: ті, які були вигіднішими для шляхти, стали займати більше місця. Все частіше королівщини переходять у шляхетське держання. Однак надії шляхти на перетворення їх у свою власність не виправдались.

Найрозповсюдженішою формою держання було "доживоття“. В своєму "чистому“, або "голому“ вигляді воно не вкорінилося.

Представники великої шляхти і магнати, зосередивши в своїх руках староства і держави, спираючись на королівські землі, зуміли не тільки примножити свої багатства і політичну силу, але й збільшити власні маєтки.

У Теребовельському повіті основна частина королівщин перебувала в руках шляхти і магнатів. Як правило, в держанні кожного з них знаходилися маєтки, які складали єдиний масив і мали в своєму складі від 5 і більше поселень. Отже, в повіті переважало велике землеволодіння. Через перерозподіл королівських володінь проходив процес посилення місцевої магнатерії.

Як же він проходив на території Теребовельського повіту? На кінець XVI ст. тут знаходилось в шляхетському держанні 56 поселень, або 83,58% від усіх королівщин. Таким чином, в державних маєтках шляхта займала панівні позиції.

Найбільше поселень було у володінні магната Влодека, кам'янецького старости, - 12. Вони складали два великі комплекси володінь, віддалені один від одного. Перший знаходився на захід від Тернополя, в міжріччі Стрипи і Серету.

 
  1. Akta grodzkie і ziemskie. - Lwów, 1931. - T. XXIV. - S.7.
  2. Там же. - Lwów, 1909. - T. XX. - С. 101-102.