нашого народу те, який наш національний герб, який наш національний колїр, що відрізняє нас від усїх иньших народів. Правда, це сором для нашого народа, що таке склало ся, бо ж і иньші народи були в неволї, та сором соромом, а спізнати себе нїколи не пізно!
Наш національний герб — це золотий лев на синьому полї; лев здіймаєть ся на скелю, хвіст піднятий до гори, на голові корона. Власне лев це герб города Львова, але його придумали для себе українські князї Галицько-волинської держави давно, ще в XIV. віцї. Найстарший такий герб зберіг ся на грамотї українських князїв, Андрія та Льва, із 1316. р., але його вживали певне й давнїще. В XIV. віцї загально було відомо, що це герб українських князїв, котрі княжили тодї в Галичинї, у найсильнїщій і наймогутнїщій тодїшній українській державі. Тодї Київ стратив уже своє значіння, вже й князїв своїх не мав так, що герб Галицько-волинських князїв мусїв стати гербом цїлої України. Потім, як Галицька держава впала, її герб таки лишив ся. Польські та угорські королї стали бити гроші для Галичини, й на них містили льва, бо вважали його гербом сього краю. Аж до XVIII. столїття Польща вважала льва гербом Галичини — Галичина звала ся т. зв. руським (українським) воєводством. Тому ж що Львів був тодї столицею того воєводства (себ-то Галицького князївства), то й цей город дістав за свій герб льва, бо то вже була така звичка в Польщі, що кожне місто мусїло мати свій герб.
| На місці цього тексту повинне бути зображення. To use the entire page scan as a placeholder, edit this page and replace "{{missing image}}" with "{{raw image|«Розвага». Калєндар полонених Українців на роки 1916. і 1917. 1916.pdf/61}}". Otherwise, if you are able to provide the image then please do so. For guidance, see en:Wikisource:Image guidelines and en:Help:Adding images. |
Може хтось сказати, на що наш народ приняв за свою національну відзнаку герб міста Львова, адже серце України, її столиця — це Київ, і герб Київа повинен бути гербом України. То правда, що Київ серце нашого краю, і що до нього звертають ся очі нас усїх. Тільки ж, як ми бачили, лев аж
