Кожний народ, кожна держава має свій герб, себ-то відзнаку, що відрізняє той народ, ту державу, від других. Такі відзнаки-герби дуже давня річ. Ще старі Римляни казали носити перед своїм військом такі відзнаки, а за ними перебрали цей звичай иньчі пізнїщі народи. Тодї такі відзнаки малювали на щитах, що ними кожний вояк заслонював ся від ворожих списів, і по тих відзнаках можна було відрізнити ворожі війська від своїх. Такі відзнаки були: ведмідь, лев, гадюка, лицар і т. д. Звичайно бувало таке, що начальник війська вибирав сам для себе якусь відзнаку й та відзнака-герб — була вже для цілого його війська.
Крім знаку на щитї військо носило це й хоругов, на якій був вишитий той самий знак-герб, що на щитї. Як у середніх віках розросло ся лицарство, кожний лицар придумував собі герб, мав собі свою хоругов, якою користували ся в боях його прихильники. Такі герби були й у володарів поодиноких країн, бо ж вони були теж лицарями, вони теж мали своїх прихильників, себ-то своє сійсько, що бороло ся за ними й ураз із ними за їх край. Герби вибивали собі володарі на своїх грошах, давали їх на письма, які від них виходили, на печатки, і по гербі можна було пізнати, чиї це гроші, чия це печатка.
Такий звичай був у цїлій Европі, так було й у нас, на Українї. Мали йньші европейські володарі свої герби, мали й наші українські князї свої відзнаки, свої герби. Від володарів пішли сї герби на ввесь народ, і ми тепер уже говоримо про національний герб: росийський, нїмецький, бельгійський, французький, говоримо про герб болгарський, сербський, польський, говоримо і про український народнїй герб.
Так, ми маємо свій національний герб, маємо свій національний колїр — і про нього ми хочемо побалакати. Воно трохи дивно, що ми мусимо про це осібно балакати, бо ж кожний народ повинен знати, який його народнїй герб, який його національний коліїр. Тай справді: кожний Поляк знає, що його національний герб білий орел на червоному полї, майже всї Литовцї знають, що їх герб білий лицар на коні на синьому полї (погоня), Руський знає, що герб його національної держави двоголовий орел, а національний колїр: біло-червоно-синій. Та в нас треба про се це побалакати тому, що довгі століття народнього гнету вибили з памяти
