534
Віктор Леонтович: Український Науковий Інститут у Берліні.
Члени Інституту використовували своє перебування в Німеччині для праці по різних німецьких архівах (Берлін, Дрезден, Бресляу, Данціг). Результати цих праць мають бути опубліковані при першій матеріяльній можливості.
Для дальшого поліпшення інформації німецького загалу служить розширення бібліотеки Інституту та Бюра Розсилки книжок. Необхідність спеціальної української бібліотеки в Німеччині показують численні запити, звернені до бібліотеки Українського Інституту та велика кількість її одвідувачів. Поширення бібліотеки з огляну на обмеженість матеріальних засобів провадиться насамперед дорогою Виміну, дарунків та депозитів.
Найціннішим вкладом була бібліотека академіка Володимира Гнатюка (7.000 томів), у якій знаходиться чимало цінних і рідких етнографічних та філологічних творів. На початку 1934 року бібліотека одержала від міністерства освіти більше та ліпше помешкання, яке дає можливість повного її використання. До цього прибули ще бібліотеки д-ра З. Кузелі близько 6.000 т. і Б. Лепкого понад 1.000 т.
Для інформативних цілей організовує Інститут також вистави. Перша така вистава відбулась року 1928 в рамках міжнародньої вистави преси в Кельні й носила назву „Ukraine im Lichte der deut schen Prеѕѕе und Literatur“ (Україна в світлі німецької преси та літератури). Ця вистава обіймала майже всі німецькі публікації про Україну з XVII-го століття до теперішніх часів (найстарша публікація з р. 1649). У зв'язку з цією виставкою, що мала безперечно великий успіх і в пресі, і посеред публіки, Інститут видав каталог, який має служити, як повний бібліографічний справочник німецьких творів про Україну, потрібний як фахівцям, так і зокрема бібліотекам.
Року 1933 зорганізував Український Інститут у помешканні державної мистецької бібліотеки виставку „Української графіки“. Виставка виявила перед німецькою публікою в усьому блиску майстерство українського графічного мистецтва й мала великий заслужений успіх. Вистава імпонувала й кількістю виставлених експонатів (91 майстрів подало 1078 творів). Інститут видав і для цієї вистави каталог. В майбутнім планується влаштувати ще виставку етнографічну, а також виставки деяких найвизначніших україн. майстрів.
У р. 1934 уступив старий голова кураторії Українського Наукового Інституту, генерал Гренер. На його місце призначило міністерство освіти куратором професора Пальме. Цей безпосередній зв'язок Інституту з міністерством освіти вводить його ще тісніш у круг німецьких наукових інституцій.
Щодо стипендіятів Інституту, то дирекція прикладає всіх старань, щоб дати їм змогу не тільки закінчити свої спецiяльнi студії, але також всебічно ознайомитись із Німеччиною та її культурою й нав'язати персональний контакт із німецькою молоддю. Для осягнення цієї мети до інтернату, де живуть українські студенти, запрошено і 5 студентів німців.
Віктор Леонтович.
Берлін.
