Сторінка:«Вільна Україна». Число 4. 1906.pdf/34

Цю сторінку схвалено
— 28 —


їхньої малої сили. Розвиток національної самосьвідомости що неминуче і незабаром з'явиться в широких масах українського народу під впливом розвитку капіталізму з одного боку та разширеного і поглибленого процесу Великої Російської Революції з другого боку, принесе з собою між иньшим і інтензівний зрост українських політичних партій[1].

Згаданий вище брак української культури, що викликає сумнів в істнуванню українців, яко нації, являється причиною „того нерѣшительнаго и колебательнаго отношенія к вопросу об автономіи Украйны, о котором мы говорили выше“[2].

Здавалося б, що, коли т. Лукашевича брак української культури не затримує від визнання у українців індівідуальної національної физіономії, у нього не повинно було б бути цього „нерѣшительнаго и колебательнаго отношенія к вопросу об автономії Украйны“.

І справді, ми не стріваємо у нього ні „нерѣшительности“, ні „колебанія!“

Визнаючи присутність у українців, як і у поляків, національної фізіономії, він откидає автономію України, ви-

    ралізму довести його буржуазну природу, ніж киваючи на історічні приклади. Правда, перший шлях важчий, ніж останній. Але лише перший і справу посуває вперед. А між тим це для нас саме головне. Думаємо, що цей аналіз буде надсильним для нашого автора, бо, на наш погляд, дуже важко буде йому зіпхнути „в геєнну огненную“ великого грішника Кавцького, що теж, як наші читачі вже знають, стоїть за перетворення Росії в „Сполучені Штати Росії“ (Національне питання в Росії) с. т. за федерацію.

  1. Ми знову мусимо виправити відомости, які подає автор про силу партій. Не треба закривати очей на силу наших ворогів, або, коли немає видомостей, так не треба братися за перо. Від паганої оцінки сил наших ворогів справа пролєталетаріату мало може виграти. Радикально-демократична партія, на наш погляд, являється организацією, що має досить широкі звязки в інтелігентських сферах і в селянстві: попи, учителі, фершали в селах і містах, через котрих партія видані брошюри росповсюджує в дуже великій кількості. Крім того ми знаємо, що в багатьох селах, повітах і губерніях вони мають организації; ми знаємо, як на одному офіфціальному з'їздї уповноважених від волостей (32) цілого повіту вони провели свою платформу, котру ті потім розвивали, повернувшися до дому, у себе на сходах; ми бачимо, як багато пройшло депутатів радікал-демократів въ Думу. Взагалі автор очевидно виріс серед конісковців, драгоманівців; їх він знає „наглядно, а про иньших“ лише чув.
  2. В. Ж. № 1 стр. 40.