Сторінка:Фармаковський Б. В. Розкопування Ольбії р. 1926 звіт. (1929).djvu/45: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії

← Попереднє редагування

@@ Тіло сторінки (буде включатися): / Тіло сторінки (буде включатися): @@
@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
-якого-сь камяного спорудження. Відкриті кам'яні кладки 5-го шару відзначаються своєю солідністю, і деякі з них збереглися дуже гарно (№ 52, 56 на мал. 16). Осі споруджень 5-го шару (див. табл. II) йдуть незалежно одна від одної, не додержуючись якогось певного, спільного для них, напрямку, як це буває з осями будівель дальших, пізніших шарів. Цей факт свідчить про те, що у найдавніші часи в Ольбії ще не було того правильного загального планування міста, що невпинно зберегалося в усі часи, починаючи з доби 4-го шару. Дальші досліди площі на W від „Зевсового кургану“ дозволять, безумовно, встановити плани будівель давньої йонійської доби Ольбії.
+якого-сь камяного спорудження. Відкриті кам'яні кладки 5-го шару відзначаються своєю солідністю, і деякі з них збереглися дуже гарно (№ 52, 56 на мал. 16). Осі споруджень 5-го шару (див. табл. II) йдуть незалежно одна від одної, не додержуючись якогось певного, спільного для них, напрямку, як це буває з осями будівель дальших, пізніших шарів. Цей факт свідчить про те, що у найдавніші часи в Ольбії ще не було того правильного загального планування міста, що невпинно зберегалося в усі часи, починаючи з доби 4-го шару. Дальші досліди площі на W від „Зевсового кургану“ дозволять, безумовно, встановити плани будівель давньої йонійської доби Ольбії.
-Найголовнішим наслідком дослідів р. 1926 є, в усякому разі, констатування на площі на W від „Зевсового Кургана“ наявности того шару найдавнішої доби, що до цього часу був невідомим.
+Найголовнішим наслідком дослідів р. 1926 є, в усякому разі, констатування на площі на W від „Зевсового Кургана“ наявности того шару найдавнішої доби, що до цього часу був невідомим.
 В добу 5-го шару вулиці міста навряд чи були бруковані. Нашарування черепків, що вирисовалося на північному краю розкопувань, є, певне, випадковий натовп черепків на поверхні 5-го шару.
-Руїни міста, так відкриті на W від стін № 8 і 11 дільниці А, як і відкриті у східній частині дільн. „Д“ дуже погано збереглися. На плані зазначено їх належність до різних шарів, що відповідають шарам дільниці А. Поодинокі камені (рештки від кладок 1-го шару №№ 4 й 5) у дільн. А лежать на глибині 0,79 м.; першому шарові належить яма № 9, що сягає материка (діям. 0,65 — 0,90, мал 21). Камені другого шару № 1 — 3 (мал. 22), лежать під бруком 1-го шару, що складається з битих аморфних черепків, на глибині 1,15 м. Камені № 2, 3, як сказано вище, належали до вимостки-бруку вулиці 2-го шару.
+Руїни міста, так відкриті на W від стін № 8 і 11 дільниці А, як і відкриті у східній частині дільн. „Д“ дуже погано збереглися. На плані зазначено їх належність до різних шарів, що відповідають шарам дільниці А. Поодинокі камені (рештки від кладок 1-го шару №№ 4 й 5) у дільн. А лежать на глибині 0,79 м.; першому шарові належить яма № 9, що сягає материка (діям. 0,65–0,90, мал. 21). Камені другого шару № 1–3 (мал. 22), лежать під бруком 1-го шару, що складається з битих аморфних черепків, на глибині 1,15 м. Камені № 2, 3, як сказано вище, належали до вимостки-бруку вулиці 2-го шару.
-У дільн. Г, сильно понівеченій грабіжниками, камені 1-го шару №№ 2, 3, 5 — відкриті на глибині 0,52 — 1,61 м. Кладка 2-го шару № 4 на глибині 0,81 м. лежить на верствованих субструкціях („ольбійськ. бетон“). Кладка 3-го шару № 6 — завглибшки 2,0 м. та № 8 не доходять до материка на 0,35 м. Камені № 5 — 6 1-го шару у дільн. Д лежать на глибині 0,65 м. Кладки, що до них належали камені № 2 — 3 стоять на субструкціях з прошарків попелу та глини. Стіна № 1 2-го шару, від якої збереглися три рядки кладки, — заввишки 0,98; вона лежить на субструкціях з прошарків попелу та глини, залягаючи на глибині 2,17 м.; тому природньо гадати, що низ її ще належить до 3-го шару.
+У дільн. Г, сильно понівеченій грабіжниками, камені 1-го шару №№ 2, 3, 5 — відкриті на глибині 0,52–1,61 м. Кладка 2-го шару № 4 на глибині 0,81 м. лежить на верствованих субструкціях („ольбійськ. бетон“). Кладка 3-го шару № 6 — завглибшки 2,0 м. та № 8 не доходять до материка на 0,35 м. Камені № 5–6 1-го шару у дільн. Д лежать на глибині 0,65 м. Кладки, що до них належали камені № 2–3 стоять на субструкціях з прошарків попелу та глини. Стіна № 1 2-го шару, від якої збереглися три рядки кладки, — заввишки 0,98; вона лежить на субструкціях з прошарків попелу та глини, залягаючи на глибині 2,17 м.; тому природньо гадати, що низ її ще належить до 3-го шару.
-Серед каміння (№№ 5 — 6) у дільн. Д трапився кістяк людини без жадного інвентарю та вказівок на те, що б він належав до давнього поховання.
+Серед каміння (№№ 5–6) у дільн. Д трапився кістяк людини без жадного інвентарю та вказівок на те, що б він належав до давнього поховання.
-Розкопування р. 1926 біля полігональної стіни, відкритої р. 1903 (дільн. Е) мали завдання насамперед розчистити цю стіну
+Розкопування р. 1926 біля полігональної стіни, відкритої р. 1903 (дільн. Е) мали завдання насамперед розчистити цю стіну