Сторінка:Фармаковський Б. В. Розкопування Ольбії р. 1926 звіт. (1929).djvu/45: відмінності між версіями
Pywikibot touch edit |
Мітка: Схвалена |
||
Стан сторінки | Стан сторінки | ||
- | + | Перевірені сторінки | |
Тіло сторінки (буде включатися): | Тіло сторінки (буде включатися): | ||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
якого-сь камяного спорудження. Відкриті кам'яні кладки 5-го шару відзначаються своєю солідністю, і деякі з них збереглися дуже гарно (№ 52, 56 на мал. 16). Осі споруджень 5-го шару (див. табл. II) йдуть незалежно одна від одної, не додержуючись якогось певного, спільного для них, напрямку, як це буває з осями будівель дальших, пізніших шарів. Цей факт свідчить про те, що у найдавніші часи в Ольбії ще не було того правильного загального планування міста, що невпинно зберегалося в усі часи, починаючи з доби 4-го шару. Дальші досліди площі на W від „Зевсового кургану“ дозволять, безумовно, встановити плани будівель давньої йонійської доби Ольбії. |
|||
якого-сь камяного спорудження. Відкриті кам’яні кладки 5-го шару |
|||
відзначаються своєю солідністю, і деякі з них збереглися дуже гарно |
|||
(№ 52, 56 на мал. 16). Осі споруджень 5-го шару (див. табл. II) йдуть |
|||
незалежно одна від одної, не додержуючись якогось певного, спільного для них, напрямку, як це буває з осями будівель дальших, пізніших шарів. Цей факт свідчить'- про те, що у найдавніші часи в |
|||
Ольбії ще не було того правильного загального планування міста, |
|||
що невпинно зберегалося в усі часи, починаючи з доби 4-го шару. Дальші досліди площі на У від „Зевсового кургану“ дозволять, |
|||
безумовно, встановити плани будівель давньої йонійської доби |
|||
Ольбії. |
|||
Найголовнішим наслідком дослідів р. 1926 є, в усякому разі, |
Найголовнішим наслідком дослідів р. 1926 є, в усякому разі, констатування на площі на W від „Зевсового Кургана“ наявности того шару найдавнішої доби, що до цього часу був невідомим. |
||
констатування на площі на У від „Зевсового Кургана“ наявности |
|||
того шару найдавнішої доби, що до цього часу був невідомим. |
|||
В добу 5-го шару вулиці міста навряд чи були бруковані. Нашарування черепків, що вирисовалося на північному краю розкопувань, є, певне, випадковий натовп черепків на поверхні 5-го |
В добу 5-го шару вулиці міста навряд чи були бруковані. Нашарування черепків, що вирисовалося на північному краю розкопувань, є, певне, випадковий натовп черепків на поверхні 5-го шару. |
||
шару. |
|||
Руїни міста, так відкриті на W від стін № 8 і 11 дільниці А, як і відкриті у східній частині дільн. „Д“ дуже погано збереглися. На плані зазначено їх належність до різних шарів, що відповідають шарам дільниці А. Поодинокі камені (рештки від кладок 1-го шару №№ 4 й 5) у дільн. А лежать на глибині 0,79 м.; першому шарові належить яма № 9, що сягає материка (діям. 0,65 — 0,90, мал 21). Камені другого шару № 1 — 3 (мал. 22), лежать під бруком 1-го шару, що складається з битих аморфних черепків, на глибині 1,15 м. Камені № 2, 3, як сказано вище, належали до вимостки-бруку вулиці 2-го шару. |
|||
Руїни міста, так відкриті на Ш від стін № 8 і 11 дільниці А, як |
|||
і відкриті у східній частині дільн. „Д“ дуже погано збереглися. На |
|||
плані зазначено їх належність до різних шарів, що відповідають |
|||
шарам дільниці А. Поодинокі камені (рештки від кладок 1-го шару |
|||
№№ 4 й 5) у дільн. А лежать на глибині 0,79 м.; першому шарові |
|||
належить яма № 9, що сягає материка (діям. 0,65{{—}}0,90, мал 21). Камені другого шару № 1{{—}}3 (мал. 22), лежать під бруком 1-го шару, |
|||
що складається з битих аморфних черепків, на глибині 1,15 м. Камені № 2, 3, як сказано вище, належали до вимостки-бруку вулиці |
|||
2-го шару. |
|||
У дільн. Г, сильно понівеченій грабіжниками, камені 1-го шару №№ 2, 3, 5 — відкриті на глибині 0,52 — 1,61 м. Кладка 2-го шару № 4 на глибині 0,81 м. лежить на верствованих субструкціях („ольбійськ. бетон“). Кладка 3-го шару № 6 — завглибшки 2,0 м. та № 8 не доходять до материка на 0,35 м. Камені № 5 — 6 1-го шару у дільн. Д лежать на глибині 0,65 м. Кладки, що до них належали камені № 2 — 3 стоять на субструкціях з прошарків попелу та глини. Стіна № 1 2-го шару, від якої збереглися три рядки кладки, — заввишки 0,98; вона лежить на субструкціях з прошарків попелу та глини, залягаючи на глибині 2,17 м.; тому природньо гадати, що низ її ще належить до 3-го шару. |
|||
У дільн. Г, сильно понівеченій грабіжниками, камені 1-го шару |
|||
№№ 2, 3, 5- відкриті на глибині 0,52{{—}}1,61 м. Кладка 2-го шару № 4 на глибині 0,81 м. лежить на верствованих субструкціях |
|||
(„ольбійськ. бетон"). Кладка 3-го шару № 6{{—}}завглибшки 2,0 м. та |
|||
№ 8 не доходять до материка на 0,35 м. Камені № 5{{—}}6 1-го шару у |
|||
дільн. Д лежать на глибині 0,65 м. Кладки, що до них належали |
|||
камені № 2{{—}}3 стоять на субструкціях з прошарків попелу та глини. Стіна № 1 2-го шару, від якої збереглися три рядки кладки,{{—}}заввишки 0,98; вона лежить на субструкціях з прошарків попелу та |
|||
глини, залягаючи на глибині 2,17 м.; тому природньо гадати, що низ |
|||
її ще належить до 3-го шару. |
|||
Серед каміння (№№ 5 |
Серед каміння (№№ 5 — 6) у дільн. Д трапився кістяк людини без жадного інвентарю та вказівок на те, що б він належав до давнього поховання. |
||
без жадного інвентарю та вказівок на те, що б він належав до |
|||
давнього поховання. |
|||
Розкопування р. 1926 біля полігональної стіни, відкритої |
Розкопування р. 1926 біля полігональної стіни, відкритої р. 1903 (дільн. Е) мали завдання насамперед розчистити цю стіну |
||
р. 1903 (дільн. Е) мали завдання насамперед розчистити цю стіну |