Вилучено вміст Додано вміст
Dimant (обговорення | внесок)
м Створена сторінка: Патріоти Два хлопці укупі стояли, А третій дививсь оддалі, Як ті гаряче розмовляли Про д...
 
Dimant (обговорення | внесок)
мНемає опису редагування
Рядок 1:
{{Про_текст
Патріоти
| Назва =Патріоти
| Підзаголовок =
| Частина =
| Автор =[[Самійленко Володимир Іванович]]
| Без_автора =
| Автори =
| Автор1 =
| Мова_оригіналу =
| Назва_оригіналу=
| Підзаголовок_оригіналу=
| Перекладач =
| Зміст =
| З_циклу =
| Із_збірника =
| Дата_створення = 1889
| Дата_публікації=
| Джерело =[http://www.ukrcenter.com/library/read.asp?id=1453&read=true www.ukrcenter.com]
| Вікіпедія =
| Інше =
| Зображення =
| Опис_зображення=
| Попередній =
| Наступний =
}}
 
{{poem|Патріоти|<poem>
Два хлопці укупі стояли,
А третій дививсь оддалі,
Як ті гаряче розмовляли
Про долю своєї землі.
 
Один у широкій промові
Народні права боронив;
Він докази всі наукові
По пунктах як слід розложив.
 
Народну окремість натури,
Два хлопці укупі стояли,
І склад особливий думок,
А третій дививсь оддалі,
І давність своєї культури,—
Як ті гаряче розмовляли
Довів він усе те з книжок.
Про долю своєї землі.
 
А другий про теє доводив,
Один у широкій промові
Як дійде народ своїх прав,
Народні права боронив;
І в поступі інших народів
Він докази всі наукові
Він місце йому показав.
По пунктах як слід розложив.
 
Так двоє вели язиками
Народну окремість натури,
Роботу для краю свого,
І склад особливий думок,
Гукали й махали руками,
І давність своєї культури,—
Де річ вимагала того.
Довів він усе те з книжок.
 
А третій не мовив нічого:
А другий про теє доводив,
Він мовити красно не міг,
Як дійде народ своїх прав,
Але задля діла святого
І в поступі інших народів
І жив він, і в землю б поліг.
Він місце йому показав.
 
Ті двоє, з балачки втомившись,
Так двоє вели язиками
Веселі собі розійшлись,
Роботу для краю свого,
А третій стояв зажурившись
Гукали й махали руками,
І наче дивився кудись.
Де річ вимагала того.
 
Але він не тую картину
А третій не мовив нічого:
Вбачав, що круг нього була;
Він мовити красно не міг,
Він бачив душею Вкраїну
Але задля діла святого
І все що вона добула.
І жив він, і в землю б поліг.
 
Вбачались йому патріоти
Ті двоє, з балачки втомившись,
Із купою слів голосних,
Веселі собі розійшлись,
А поруч мільйони голоти,
А третій стояв зажурившись
І темність, і вбожество їх.
І наче дивився кудись.
 
</poem>|1889}}
Але він не тую картину
Вбачав, що круг нього була;
Він бачив душею Вкраїну
І все що вона добула.
 
Вбачались йому патріоти
Із купою слів голосних,
А поруч мільйони голоти,
І темність, і вбожество їх.