Словник української мови (1927)/зозуляти

by Борис Грінченко

◀ зозулястий

Словник української мови Борис Грінченко З зозуляти

зозулятко ▶

Київ: Горно, 1927

*Зозуля́ти, ля́ю, єш, гл. 1) Куковать. 2) Предсказывать, пророчить. Черн. г., Волынь. Сл. Яворн.