Словарь української мови (1924)/спання
◀ спаніти | Словарь української мови С спання |
спаношитися ▶ |
|
Спання́, ня́, с. Сонъ, спанье. З спання не купиш коня, а з лежі не справиш одежі. Ном. № 11299. Спання́ нема́. Не спится, нѣтъ сна. Карим очам спання нема, а ніжкам спочину. Мет. 85.