Словарь української мови (1924)/прителішуватися

by Борис Грінченко

◀ прителішитися

Словарь української мови Борис Грінченко П прителішуватися

прителющити ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Прителі́шуватися, шуюся, єшся, сов. в. прителі́шитися, шуся, шишся, гл. Присосѣживаться, присосѣдиться. Я, каже, тебе, сякий-такий сину, покину! — да й покине ледащиця. А тепер знов прителішується до мене. ЗОЮР. I. 10.