Словарь української мови (1924)/кричання
◀ крицяний | Словарь української мови К кричання |
кричати ▶ |
|
Крича́ння, ня, с. Крикъ. Кричання не своїм голосом. Левиц. (Правда 1868, 520).
◀ крицяний | Словарь української мови Борис Грінченко К кричання |
кричати ▶ |
|
Словарь української мови — К
кричання
Борис Грінченко
1924
Крича́ння, ня, с. Крикъ. Кричання не своїм голосом. Левиц. (Правда 1868, 520).