Словарь української мови (1924)/галанці
◀ галанський | Словарь української мови Г галанці |
галанчатий ▶ |
|
Галанці́, ці́в, м. мн. Узкіе брюки. У німецьких галанцях. Стор. I. 111. Носили латані галанці. Котл. Ен. IV. 14.
◀ галанський | Словарь української мови Борис Грінченко Г галанці |
галанчатий ▶ |
|
Словарь української мови — Г
галанці
Борис Грінченко
1924
Галанці́, ці́в, м. мн. Узкіе брюки. У німецьких галанцях. Стор. I. 111. Носили латані галанці. Котл. Ен. IV. 14.