сириця

сириця

Сири́ця, ці, ж. Сыромятная кожа, сыром. ремень. Став навколішки, стенувся, — сириця так і тріснула. ЗОЮР. I. 6. В'язали руки да сирицею. АД. I. 79. Пов'яжу я той льон сирою сирицею. Чуб. V. 227. Ум. Сири́чка, сири́ченька.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924