Рішення Бережанської міської ради від 20.06.1995 №71/1995
| Рішення Бережанської селищної ради від 20 червня 1995 р. № 71 Про герб міста Бережани |
|
Бережанська міська Рада народних депутатів
XVІІ - скликання
ХІ – сесія
Р І Ш Е Н Н Я
20.06.1995 р.
№ 71
Про герб міста Бережани
Розглянувши протокол засідання журі конкурсу на кращий проект герба м. Бережани, сесія міської Ради народних депутатів
В И Р І Ш И Л А :
1. Затвердити герб і Великий герб м. Бережани. /Малюнки додаються/.
2. Затвердити опис герба, та положення про герб м. Бережани. /Опис та положення додається/.
3. Виконавчому комітету міської Ради народних депутатів розробити і виготовити бланки документації Ради і її виконкому у єдиному фірмовому стилі, з врахуванням зображення герба.
4. Виконавчому комітету міської Ради народних депутатів до 24.08.1995р. забезпечити встановлення Великого герба Бережан в приміщенні сесійних засідань Ради, на фасаді будинку міської Ради, на залізничному та автобусних вокзалах, на декоративних знаках міської зони з'їздних доріг м. Бережани.
5. Контроль за виконанням даного рішення покласти на заступника голови міської Ради народних депутатів по виконавчій роботі Журовського М.В.
6. За перше місце в розробці проекту герба м. Бережани, згідно оголошеного конкурсу виплатити грошову премію в розмірі 3 млн. крб. Тихому Богдану Ярославовичу.
7. За друге місце в розробці проекту герба м. Бережани, згідно оголошеного конкурсу, виплатити грошову премію в розмірі 3 млн. крб. Мігоцьому Зеновію Лонгиновичу.
8. Кошти в сумі 8 млн. крб. для виплати даної премії виплатити з позабюджетного рахунку міської Ради.
Голова міської Ради
Брославський Ю.В.
Додаток до рішення міської ради
від 20.06.1995р.
О П И С И
Герба та Великого герба міста Бережани.
Міські герби виникли ще в Середньовіччі. Вони символізували певну територіальну і юридичну незалежність міст, були самобутніми знаками магістратів, фігурували на урядових печатках.
Як відомо, що руський воєвода і шляхтич Микола Синявський у XVI дав м. Бережани герб-золотий олень у синьому полі.
Однак, гербові документи того періоду, очевидно втрачені. До наших днів збереглися тільки відтиски на документах та грамотах. Адже в цей період в більшості використовувались печатки гербу Синявських "Лел2ва" /зірка і півмісяць/.
Слідів герба того часу немає і у Варшавських архівах. Єдиний документ - податкова книга /1530-1600рр./, де є відтиски печатки війта Гміни 1544 року /олень в бігу без будь яких геральдичних знаків і прикрас./ На інших печатках олень з піднятою передньою ногою.
Олень є символом мальовничого Опілля. Таких теренів немає в жодній країні світу. Рівнинні поверхні Подільської височини раптово змінюються на контрастні горбисті поверхні, вкриті буковими лісами. Герб і відтворював багатство звірини і мисливство - як головне заняття древніх жителів. Назва "Ополе", "Ополян" - це давня руська назва племені IX-X ст. Тому не дивно, що при проектуванні герба Бережан в першій половині XVI ст. взяли за онову елемент "Опілля" /Золотий олень на голубому щиті/. В такому виді герб протримався близько 300 років.
За час австрійського панування після 1772 року герб модифіковано - щит поділено на дві частини, як це роблять в Австрії чи Німеччині. Це підтверджують документи в зібраннях Осолінських у Вроцлаві та у Львівському історичному архіві. Герб зображали у баварському стилі на площі з горностаєм і короною, що є копіюванням австрійської геральдики по гербу князів Любомирських, котрі в цей час стали власниками Бережан. У верхню частину герба введено річку і червоне тло щита. Отже, елемент ріки "Сернява" появився на гербу щойно за панування Любомирських. Такий герб зберігся на будинку колишнього австрійського магістрату /тепер художня школа/.
Міська печатка 1870-1920рр. була з княжим мітром і мала напис "Королівська вільне місто" 1870 р.
Герб 1930 р. теж мав два поля. На верхньому червоному полі герба срібна крива, що імітувала стрічку річки "Золота Липа". На нижньому голубому - золотий олень, повернутий головою вліво.
За радянського часу інтерес до міської геральдики зріс у 60-ті роки. Однак тоді процес набрав неконтрольного характеру. Отже, історичний герб міста був спотворений, а прийнятий знак виконаний із порушенням загально геральдичних правил.
При проектуванні герба в 1995 році, першочерговими завданням, по можливості, було повернути і відновити історичний герб Бережан і одночасно надати йому чисто українську геральдичну фігуру.
Герб міста: Герб міста Бережани має форму іспанського щита у співвідношенні 5:6, де на синьому полі зображений золотий олень, повернутий по негеральдичному вправо, з піднесеною підігнутою передньою ногою. Синій колір щита означає стихію повітря, а також творення і пізнання. Золото /жовтий колір/ - стихія сонця, сила над силами, багатство та мудрість.
Олень - символ природніх багатств краю, волелюбності і свободи. Адже олень нікого не боявся, міг постояти за себе і тому не мав природніх ворогів на наших теренах.
Великий герб: містить зображення герба, увічненого срібною міською короною, яка означає, що Бережани не є чиєюсь приватністю, а незалежне, вільне місто з давніми традиціями. Щит оточений картушем бронзового /або коричневого/ кольору.
Автор герба - Богдан Тихий з Бережан.
Додаток до рішення міської ради
від 20.06.1995р.
П О Л О Ж Е Н Н Я
про герб міста Бережани.
1. Співвідношення величини герба в цілому і його окремих елементів встановлюється затвердженим еталоном.
2. При виготовленні допускається незначні зміни на спрощення елементів герба, а також виконання стилізованого герба, або подача його у щит іншої форми.
3. Використання зображень герба без дозволу міської Ради забороняється.
4. Герб Бережан є твором, на який авторське право має лише Бережанська міська Рада народних депутатів та автор проекту Богдан Тихий.
Див. також
ред.Джерела
ред.- Рішення Гусятинської селищної ради від 20 червня 1995 р. № 71 Про герб міста Бережани
Ця робота перебуває у суспільному надбанні відповідно до статті 8 Закону України від 1 грудня 2022 року № 2811-IX «Про авторське право і суміжні права», де зазначається, що не є об'єктами авторського права:
- вираження народної творчості (фольклор);
- акти органів державної влади, органів місцевого самоврядування, офіційні документи політичного, законодавчого, адміністративного і судового характеру (закони, укази, постанови, рішення, державні стандарти тощо), а також їх проекти та офіційні переклади;
- розклади руху транспортних засобів, розклади телерадіопередач, телефонні довідники та інші аналогічні бази даних, що не відповідають критеріям оригінальності і на які поширюється право особливого роду (sui generis).
