Лишена.

Ах, ви лѣси т'маві лѣси
 лѣси милетиньскі!
Чом ви ся зеленѣєте
 зимѣ лѣтѣ рівні?
Рада-бим я не плакала
 не нудила сердцьом,
но скажѣте добрі люде
 хтоб озьде не плакаў.
Де мій батько, батько милий,
 загребаний в ямѣ,
Де моя мати добра мати,
 трава на нѣй росте.
Нѣ ми брата, анѣ сестри,
 милого ми взяли! —
 Р. Ш.