пристрітний

Пристрі́тний, а, е. Происходящій отъ сглаза, дурной встрѣчи. Чуб. I. 116. Ти гризь і трудова, і пристрітна. Мил. М. 55. У небоги пристрітні уроки. Мкр. Н. 4.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924