Постанова ПВР УРСР від 6.5.1947 «Про стан виконання Закону від 23.06.1945 про демобілізацію в частині трудового влаштування … по УРСР»

ВВР/1947/12
Президія Верховної Ради Української РСР
Київ: 1947
Про стан виконання Закону від 23.06.1945 про демобілізацію в частині трудового влаштування демобілізованих по УРСР
Відомості Верховної Ради УРСР, 1947, № 12, с. 37–39
ПОСТАНОВА
Президії Верховної Ради Української РСР
Про стан виконання Закону від 23 червня 1945 року про демобілізацію в частині трудового влаштування демобілізованих по Українській РСР

Заслухавши доповіді Заступника Голови Ради Міністрів Української РСР тов. Рудницького П. В., голови виконавчого комітету Харківської обласної Ради депутатів трудящих тов. Волошина І. М. і голови виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих тов. Чеботарьова Ф. К. про стан трудового влаштування демобілізованих воїнів Радянської Армії, Президія Верховної Ради Української РСР відмічає, що у виконання Закону від 23 червня 1945 року по Українській РСР і, зокрема, по Харківській області та м. Києву виконкомами Рад депутатів трудящих проведено значну роботу по трудовому влаштуванню демобілізованих. Демобілізовані в переважній своїй більшості опреділені на роботу з урахуванням досвіду та спеціальності, надбаних ними в Радянській Армії.

Всього по Україні з числа демобілізованих влаштовано на різні роботи 94,9%.

Велика кількість демобілізованих з числа рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу працюють на керівних посадах в радянських установах, господарських і громадських організаціях, в промисловості і являються організаторами і ініціаторами соціалістичного змагання за успішну відбудову народного господарства і своєчасне виконання нового п'ятирічного плану, показують зразки високої організованості і дисципліни, користуються заслуженим авторитетом у трудящих.

Виконавчі комітети обласних, міських, районних, сільських і селищних Рад депутатів трудящих, виконуючи Закон від 23.VI.1945 року, надали значну допомогу демобілізованим воїнам в їх побутовому влаштуванні, зокрема по забезпеченню демобілізованих жилою площею, паливом, лісоматеріалом, одягом, взуттям, в придбанні великої і дрібної худоби, в одержанні грошових позик і грошової допомоги тощо.

Разом з тим, Президія Верховної Ради Української РСР вважає неприпустимим той факт, що виконкоми обласних Рад депутатів трудящих більшості областей Української РСР, зокрема виконкоми Київської, Кіровоградської, Одеської, Сталінської і Харківської обласних та Київської міської Рад депутатів трудящих не забезпечили чіткого виконання Закону від 23.IV.1945 року про демобілізацію і по стану на 1 квітня 1947 року ще не влаштували на роботу демобілізованих третьої і четвертої черги офіцерів, сержантів і рядових по Київській області — 10.200 чол., Кіровоградській — 18.000 чол., Одеській — 11.100 чол., Сталінській — 9.600 чол., Полтавській — 4.800 чол., Харківській — 3.358 чол.

Голови виконкомів Харківської обласної і Київської міської Рад депутатів трудящих не встановили суворого контролю і керівництва по здійсненню Закону, а також не забезпечили належної підготовки до прийому і трудовлаштування демобілізованих п'ятої черги у відповідності з Указом Президії Верховної Ради Союзу РСР від 4 лютого 1947 року.

У багатьох випадках голови виконкомів обласних, міських і районних Рад депутатів трудящих стоять осторонь від трудового влаштування демобілізованих, не вирішують цих питань на виконкомах, а перекладають цю важливу роботу на різні комісії і другорядних працівників апарату.

Виконкоми не мають конкретно розроблених міроприємств по забезпеченню виконання Закону про влаштування на роботи демобілізованих, які прибувають з Радянської Армії. В ряді виконкомів місцевих Рад має місце бюрократизм і тяганина у вирішенні заяв та скарг демобілізованих в справі забезпечення їх роботою, житлом та наданні матеріальної допомоги.

Незадовільно також організована робота по перекваліфікації демобілізованих. Кількість короткотермінових шкіл і курсів, що їх утворено для набуття нової кваліфікації демобілізованими, які не мають виробничої спеціальності,— зовсім недостатня.

Міністерства Української РСР — Освіти, Охорони здоров'я, Легкої, Місцевої промисловості, Сільського господарства та їх органи на місцях ведуть зовсім недостатню роботу по виконанню Закону від 23 червня 1945 року в частині трудового влаштування демобілізованих з Радянської Армії спеціалістів промисловості, транспорту, сільського господарства, педагогічних і медичних працівників.

Управління Міністерства трудових резервів СРСР по Українській РСР та обласні управління трудових резервів, на які покладена відповідальність за здійснення Закону від 23.VI.1945 року в частині трудовлаштування демобілізованих, занадто повільно розгортають роботу по практичному виконанню Закону про трудове влаштування демобілізованих воїнів Радянської Армії, ще й до цього часу не мають розроблених конкретних міроприємств по використанню демобілізованих в основних галузях промислового і транспортного будівництва.

З метою забезпечення безумовного виконання Закону від 23.VI.1945 року, Президія Верховної Ради Української РСР постановляє:

1. Зобов'язати виконкоми обласних Рад депутатів трудящих, під особисту відповідальність голів виконкомів обласних Рад депутатів трудящих, протягом ближчого часу ліквідувати відмічені недоліки в справі виконання Закону про трудове влаштування демобілізованих з Радянської Армії.

2. Покласти відповідальність за виконання Закону від 23.VI. 1945 року в частині трудового влаштування демобілізованих з Радянської Армії на голів виконавчих комітетів обласних, окружних, міських, районних, сільських і селищних Рад депутатів трудящих.

3. Зобов'язати голів виконавчих комітетів обласних Рад депутатів трудящих встановити систематичний контроль за роботою виконавчих комітетів міських і районних Рад по виконанню Закону від 23.VI. 1945 року, шляхом командирування на місця відповідальних робітників виконкомів обласних Рад і на засіданнях облвиконкомів заслуховувати звіти голів виконкомів про виконання Закону.

4. Зобов'язати голову виконавчого комітету Харківської обласної Ради депутатів трудящих тов. Волошина І. М. та голову виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих тов. Чеботарьова Ф. К. протягом травня місяця б. р. влаштувати на роботу всіх демобілізованих воїнів Радянської Армії, особливу увагу звернути на тих офіцерів, сержантів і рядових, які довгий час не працюють, усунувши всі перешкоди, які заважають в трудовлаштуванні демобілізованих.

5. Зобов'язати Міністерство Охорони здоров'я Української РСР і Міністерство Освіти Української РСР протягом травня місяця б. р. влаштувати на роботу всіх демобілізованих з армії медичних і педагогічних працівників за їх фахом.

6. Доручити Раді Міністрів Української РСР розглянути питання про практичні міроприємства республіканського і обласних управлінь трудових резервів в справі трудового влаштування демобілізованих, відповідно до постанови Президії Верховної Ради Союзу РСР від 20 січня 1947 року, а також розглянути і вирішити всі питання, які були виявлені під час обговорення цього питання на Президії Верховної Ради, зокрема питання, внесені т. Гречко А. А. про поліпшення матеріально-побутових умов генералів та офіцерів, що знаходяться у відставці.

7. Матеріали про факти порушення Закону від 23.VI. 1945 року, про які повідомив тов. Гречко, передати Прокурору Української РСР т. Руденко Р. А. для розслідування та притягнення винних до відповідальності.


Голова Президії Верховної Ради Української РСР

Секретар Президії Верховної Ради Української РСР

м. Київ.
6 травня 1947 року.



Ця робота перебуває у суспільному надбанні відповідно до статті 8 Закону України від 1 грудня 2022 року № 2811-IX «Про авторське право і суміжні права», де зазначається, що не є об'єктами авторського права:

  • вираження народної творчості (фольклор);
  • акти органів державної влади, органів місцевого самоврядування, офіційні документи політичного, законодавчого, адміністративного і судового характеру (закони, укази, постанови, рішення, державні стандарти тощо), а також їх проекти та офіційні переклади;
  • розклади руху транспортних засобів, розклади телерадіопередач, телефонні довідники та інші аналогічні бази даних, що не відповідають критеріям оригінальності і на які поширюється право особливого роду (sui generis).