Постанова Верховної Ради УРСР від 5.3.1947 «Про обрання Комісії Закордонних справ Верховної Ради Української РСР»

ВВР/1947/12
Верховна Рада Української РСР
Київ: 1947
Про обрання Комісії Закордонних справ Верховної Ради Української РСР
Відомості Верховної Ради УРСР, 1947, № 12, с. 26
Про обрання Комісії Закордонних справ Верховної Ради Української РСР
(Постанова від 5 березня 1947 року)

Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки постановляє:

1. Утворити постійну Комісію Закордонних справ у кількості 9 чоловік.

2. До складу Комісії Закордонних справ обрати таких депутатів:

ГОЛОВА КОМІСІЇ
ПАЛАМАРЧУК Лука Хомич — депутат від Гадяцької виборчої округи, Полтавської області.
ЧЛЕНИ КОМІСІЇ
БОНДАР Іван Іванович — депутат від Львівської—Желєзнодорожної виборчої Акруги, Львівської області.
ГРИЩЕНКО Віра Семенівна — депутат від Кіровоградської сільської виборчої округи, Кіровоградської області.
ЗАБОЛОТНИЙ Володимир Гнатович — депутат від Лозівської виборчої округи, Харківської області.
ЗАГОРОДНЮК Яків Федосійович — депутат від Христинівської виборчої округи, Київської області.
ІВЧЕНКО Олександр Георгійович — депутат від Запорізької-Орджонікідзевської виборчої округи, Запорізької області.
НАЙДЕК Леонтій Іванович — депутат від Балтської виборчої округи, Одеської області.
НИЖНИК Василь Єрмолайович — депутат від Гайсинської виборчої округи, Вінницької області.
ПІНЧУК Григорій Павлович — депутат від Тячівської виборчої округи, Закарпатської області.


Ця робота перебуває у суспільному надбанні відповідно до статті 8 Закону України від 1 грудня 2022 року № 2811-IX «Про авторське право і суміжні права», де зазначається, що не є об'єктами авторського права:

  • вираження народної творчості (фольклор);
  • акти органів державної влади, органів місцевого самоврядування, офіційні документи політичного, законодавчого, адміністративного і судового характеру (закони, укази, постанови, рішення, державні стандарти тощо), а також їх проекти та офіційні переклади;
  • розклади руху транспортних засобів, розклади телерадіопередач, телефонні довідники та інші аналогічні бази даних, що не відповідають критеріям оригінальності і на які поширюється право особливого роду (sui generis).