питель

питель

Пи́тель, тля, м. 1) Крупчатка-мельница. Подольск. г. Се він собі млин питлем хоче будувати. Кіев. у. 2) Мука крупичатая. На питель, на питель пшеничка ся меле. Гол. II. 138.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924