Нотатки мандрівника/Ейфель і чемодан в білизною

Нотатки мандрівника
Ол. Досвітній
Ейфель і чемодан в білизною
Книгоспілка, 1929
ЕЙФЕЛЬ І ЧЕМОДАН З БІЛИЗНОЮ.
Підвелася з землі чудесного парку залізна рука Ейфеля й зі сціпленою в кулаці дулею простяглась до неба.

Дивний, величезний Париж Ейфеля! Мов сажні березових дров розташувались будівлі по-над Сеною, по-між парками й садами.

Ось звідси на ввесь світ можна кидати червоні радіо-промені.

Як не знав Ейфель, що з його витвору вийде така чудесна радіо-башта, так певне не знає свого майбутнього башта, збудована руками робітників.

Гарна колись штука вийде із неї…

Лише нічні тіні на тлі блакитно-рожевих променів ласкавої електрики, що красою уквітчали Париж, знають це…


Французький громадянин Х. колись, до війни, був у Петербурзі… Там у приятеля залишив валізу з білизною і убранням. Війна розлучила його з своїм добром. Тепер він іде до Союзного консула і вимагає переслати йому речі.

А „Т-во боргів із Росії“, поназбиравши від торговельних компаній Рябушинських розписок про видачу позик під фабрики, копальні й инше майно в часи французько-врангелівського нападу, з цими документами напевне подадуть позов на СРСР…

Правда, де-які з тих громадян уночі (особливо, коли дощить) хутенько присвічують лихтарика біля дверей консульства, де напис:

Відвідини для всіх — од 12 до 4.

Взагалі Париж — краса. І навіть далеко кращий ніж на фотографічних знимках.

Звичайно, краса лиманських полювань під Харковом зовсім иншого стилю…