Моєму краю/Не плач…
| ◀ До дїтей мого краю | Моєму краю Не плач… |
Співайте пісню голоснїйш! ▶ |
|
VIII.
Не плач…
Не плач, не плач, о руська мати,
На смерть ведуть синів твоїх,
Але не вбога ти, — богата, —
Ти скарби маєш в душах їх!
О, не заламуй з горя руки
Їм буде легко й вільно там,
Вони вінцї придбали муки,
Вони не зрадили братам!…
Увага: За хвилинним щастєм і повстаннєм 1905. року в Россії, почалися урядові кари й беззаконні злочинства та знущання над тими, хто боровся за волю. Людей, непричетних навіть до повстання, схоплено, стреляно Й вішано. Так розстреляно, наприклад, цїлком випадково, на станції Голутвіно, Вкраїнця-адвоката, д. Тарарикіна; виконувалось це під командою знаного полковника Рімана. В той час, в ту добу, із приводу страт виник цей вірш.