Відкрити головне меню

Вікіджерела β

Листи Вячеслава Липинського до Олександра Барвінського/16.I.1925

< Листи Вячеслава Липинського до Олександра Барвінського

16.1.1925

Reichenau, N.Ö.

Високодостойний Пане Раднику!

Прошу прийняти мою уклінну та щиру подяку за Вашу ласкаву память, якої дорогий для мене доказ бачу в листі Вашому. Звольте, Високодостойний Пане, прийняти також мої найщиріші побажання, щоб цей Рік Новий приніс Вам все найкраще, а найважніше здоровля і добрі умови для продовжування Вашої великоцінної Праці, Вам на радість, а нам, молодшим, на науку.

Простіть мені великодушно, що тільки сьогодня шлю Вам оці свої побажання. Цілі свята пролежав я хворий на інфлюенцу, яка при моїх слабих легких все проходить тяжко. Обмежитись звичайною новорічною карткою, у відношеню до Вашої Особи, я не почував себе в праві, а листа до сьогодняшнього дня справді не мав змоги написати. Прошу не взяти мені цього на зле.

З великою радістю прочитав я у Вашому листі, що “Спомини” Ваші вже доведені до 1901 р. і пишуться дальше. Аби Бог дав, щоб могла як найшвидче скластись оця видавнича спілка, про яку згадується, і щоб “Спомини” Ваші як найшвидче побачили світ. Вони так потрібні для скріпленя традиції того, що було творчим і будуючим на Україні.

Ви глибоко зворушили мене, Високодостойний Пане, своєю прихильною згадкою про мою статейку в “Українськім Голосі” Ваше добре і ласкаве слово служить мені заохотою до дальшої праці в цих безмірно тяжких умовах нашого сучасного життя.

Питаєте ласкаво про мою працю. Тепер викінчую друк V кн. “Хліборобської України”. Тяжко це йде, бо маю тільки одного помічника, а друкуючи у Відні, треба всі рукописи переписувати на машині, і з коректою велика морока. Як тільки книжка вийде, зараз, розуміється, буду мати честь переслати її Вам.

Прошу передати моє щире поздоровлення з Новим Роком і подяку за память Високоповажному Синові Вашому, і прийміть, Високодостойний Пане Раднику, вислови найглибшої пошани від Вашого покірного слуги

Вяч. ЛИПИНСЬКИЙ


Суспільне надбання

Ця робота перебуває у суспільному надбанні у Сполучених Штатах та Україні.


  • Ця робота перебуває у суспільному надбанні у Сполучених Штатах, тому що вона була вперше опублікована в Україні і станом на 1 січня 1996 (дата URAA) перебувала у суспільному надбанні в Україні
  • Термін дії авторських прав на цей твір в Україні закінчився до 1 січня 2001 року, коли почала діяти нова редакція закону України про авторські й суміжні права, що збільшила термін дії копірайту з 50 до 70 років.
  • Автор помер у 1931 році, тому ця робота є у суспільному надбанні у тих країнах, де авторське право діє на протязі життя автора плюс 80 років чи менше. Ця робота може бути у суспільному надбанні також у країнах з довшим терміном дії авторського права, якщо вони застосовують правило коротшого терміну для іноземних робіт.