Закон УРСР від 28.8.1946 «Про п'ятирічний план відбудови й розвитку народного господарства Української РСР на 1946–1950 рр.»

ВВР/1947/9-10
Верховна Рада Української РСР
Київ: 1946
Про п'ятирічний план відбудови й розвитку народного господарства Української РСР на 1946–1950 рр.
Відомості Верховної Ради УРСР, 1947, № 9–10, с. 22–57
ЗАКОН
Про п'ятирічний план відбудови й розвитку народного господарства Української РСР на 1946–1950 рр.
I.
Основні завдання п'ятирічного плану відбудови й розвитку народного господарства Української РСР

Здобута радянським народом, його героїчною Червоною Армією у Вітчизняній війні всесвітньо-історична перемога над гітлерівською Німеччиною і імперіалістичною Японією дала можливість нашій країні вступити в період мирного розвитку.

Вітчизняна війна була великою школою випробування і перевірки всіх сил нашого народу, суворим іспитом нашій радянській державі, нашому урядові і комуністичній партії.

Перемога радянського народу над фашистськими агресорами є, насамперед, перемога нашого радянського суспільного ладу, як справді народного, соціалістичного ладу, що показна свою життєздатність і перевагу над капіталістичним ладом.

Наша перемога є перемогою радянського державного ладу, могутньої багатонаціональної держави, в якій національне питання і проблема співробітництва націй вперше в історії людства знайшли своє успішне розв'язання на базі соціалізму.

Наша перемога означає, що перемогли радянські озброєні сили, перемогла Червона Армія, яка героїчно витримала всі випробування війни, показала переваги своєї стратегії і тактики і вщент розгромила армії наших ворогів.

Перемога Радянського Союзу у війні є наслідком мудрої і передбачливої політики більшовицької партії, яка за роки трьох сталінських п'ятирічок — на основі ленінсько-сталінської політики індустріалізації країни і колективізації сільського господарства підготувала нашу вітчизну до активної оборони.

Перемога Радянського Союзу і його доблесної Червоної Армії над найлютішими ворогами нашої Батьківщини була здобута під керівництвом великого вождя нашої країни геніального полководця товариша Сталіна.

За роки радянської влади, під керівництвом Всесоюзної Комуністичної партії (більшовиків) в СРСР було побудовано соціалістичне суспільство. Наша країна вступила в нову смугу розвитку — в смугу поступового переходу від соціалізму до комунізму.

Висунуте XVIII з'їздом ВКП(б) перед радянським народом основне економічне завдання — догнати і перегнати головні капіталістичні країни в економічному відношенні, тобто в розумінні розмірів промислового виробництва на душу населення, успішно виконувалось протягом трьох з половиною років третьої п'ятирічки.

Українська Радянська Соціалістична Республіка займала значне місце в народному господарстві СРСР, в справі зміцнення економічної і воєнної могутності Радянського Союзу.

В Українській РСР видобувалося в 1940 році 83,8 млн. тонн вугілля, тобто в 3,7 раза більше, ніж у 1913 році. Донбас був перетворений на високомеханізований вугільний район країни. Чорна металургія УРСР витоплювала в 1940 році 9,2 млн. тонн чавуну, тобто в 3,2 раза більше, ніж у 1913 році; 8,6 млн. тонн сталі, тобто в 3,5 раза більше, ніж у 1913 році, і 6,3 млн. тонн прокату, тобто в 3 рази більше, ніж у 1913 році, а її заводи своєю виробничою потужністю і технічним рівнем були гігантами сучасної металургії. На Україні було створено передове і широко розвинене машинобудування. Продукція машинобудування УРСР в 1940 році перевищила дореволюційні розміри більше, ніж в 50 разів і забезпечувала виробництво найбільш сучасних різноманітних видів машин і озброєння. Виробництво електроенергії порівнюючи з 1913 роком збільшилося в 24 рази.

Напередодні Великої Вітчизняної війни Україна досягла високого рівня розвитку сільського господарства. Колгоспи і радгоспи, оснащені передовою досконалою технікою, становили зразок механізованого виробництва і широкого застосування досягнень передової агрономічної науки.

Зростала врожайність колгоспно-радгоспних ланів і продуктивність тваринництва.

Виробництво зерна в УРСР становило в 1940 році понад 28 млн. тонн, тобто на 8 млн. тонн більше, ніж у 1913 році; цукрових буряків — 14,8 млн. тонн, тобто на 5,9 млн. тонн більше, ніж у 1913 році; картоплі — 21,5 млн. тонн, тобто більше, ніж у 4 рази порівнюючи з 1913 роком.

Кожний колгосп на Україні мав, як правило, 3–4 тваринницьких ферми.

Роки перед Великою Вітчизняною війною були для УРСР періодом зростання добробуту радянського народу і розквіту української культури, національної формою і соціалістичної змістом.

Народне господарство УРСР швидко поповнювалось новими кваліфікованими кадрами, виросла продуктивність праці і збільшилось народне споживання; рівень заробітної плати зріс, і збільшилися прибутки колгоспів.

Широкого розвитку набула сітка культурно-освітніх установ, збільшилася кількість учнів у початкових та середніх школах і у вищих учбових закладах; на ділі забезпечувалось загальне навчання дітей. В 1940 році було в УРСР 29.430 шкіл, 129,1 тис. лікарняних ліжок, 166 вищих учбових закладів і 660 спеціальних середніх учбових закладів.

Велику роботу було проведено щодо благоустрою великих міст і промислових центрів, особливо міст і робітничих селищ Донбасу.

Віроломний напад гітлерівської Німеччини на нашу соціалістичну Батьківщину в 1941 році порушив мирну працю радянського народу. Частина території Радянського Союзу, в тому числі і Радянська Україна, була тимчасово загарбана німецько-фашистськими окупантами.

Великих жертв зазнав український народ у період тимчасової окупації. Та він не скорився і став на боротьбу із своїми найлютішими ворогами. Партизани України, виконуючи вказівки товариша Сталіна, завдавали відчутних ударів німецьким окупантам, допомагаючи Червоній Армії.

Унаслідок великого історичного подвигу, здійсненого Червоною Армією на фронті і радянським народом на чолі з великим російським народом у тилу, був забезпечений розгром найлютіших ворогів радянського народу. Радянська Україна була звільнена від німецького рабства. Завершено возз'єднання українського народу в єдиній Українській Радянській Соціалістичній Державі. Як і перед усіма народами СРСР, перед українським народом відкрилися перспективи швидкої відбудови народного господарства, дальшого розквіту продуктивних сил і культури українського народу.

Тільки внаслідок сталінської дружби народів нашої країни, завдяки піклуванню і увазі Союзного Уряду до потреб Радянської України, український народ, при підтримці і допомозі всіх народів СРСР і в першу чергу великого російського народу, зміг добитися ще в ході війни швидкої, безперервно наростаючої відбудови народного господарства республіки. Промисловість УРСР швидко була включена в обслуговування потреб оборони Вітчизни, а колгоспи і радгоспи стали постачати армії і населенню продовольство і сировину.

Разом з усім Союзом Радянських Соціалістичних Республік Українська РСР вступила в період відбудови й розвитку народного господарства і культури.

Затверджений Верховною Радою Союзу Радянських Соціалістичних Республік «Закон про п'ятирічний план відбудови й розвитку народного господарства СРСР на 1946–1950 рр.» є програмою, яка забезпечує найшвидшу відбудову потерпілих районів країни, відбудову довоєнного рівня промисловості й сільського господарства і перевершення його в значних розмірах.

Верховна Рада УРСР, виходячи із завдань, встановлених Законом Верховної Ради СРСР про п'ятирічний план, вважає необхідним:

1. Забезпечити першочергову відбудову й розвиток важкої промисловості та залізничного транспорту, без яких неможливі швидка й успішна відбудова та розвиток усього народного господарства.

2. Добитися відбудови й дальшого піднесення сільського господарства й промисловості, що виробляє засоби споживання, для забезпечення матеріального добробуту народу і створення в країні достатку основних предметів споживання.

3. Забезпечити дальший технічний прогрес у всіх галузях народного господарства УРСР, як умову потужного піднесення виробництва і підвищення продуктивності праці, для чого необхідно не тільки догнати, а й перевершити в найближчий час досягнення науки за межами СРСР.

4. Забезпечити дальше підвищення обороноспроможності нашої країни і оснащення збройних сил Радянського Союзу найновішою воєнною технікою.

5. Забезпечити високі темпи нагромаджень, передбачивши обсяг централізованих капітальних вкладань для відбудови й розвитку республіканського і місцевого господарства УРСР на п'ятиріччя в розмірі 5.469 млн. карбованців.

Всебічно розвивати будівну індустрію, приділяти особливу увагу впровадженню передової будівної техніки і механізації будівних робіт, а також створенню виробничої бази по випуску будівних механізмів.

Зміцнювати республіканські й місцеві будівні організації, оснастити їх будівними механізмами й транспортними засобами, створити постійні кадри робітників-будівників.

6. Всебічно розвивати господарську ініціативу областей у справі відбудови й розвитку продуктивних сил.

Забезпечити всебічний розвиток республіканського господарства, місцевої промисловості та промислової кооперації, особливо збільшення виробництва харчових продуктів і предметів широкого вжитку, добування місцевого палива, виробництва прокату і литва для місцевих потреб, будівних і лісних матеріалів, виробництва металовиробів та устаткування для республіканського й місцевого господарства.

7. Перевищити довоєнний рівень продуктивності праці на основі повного використання робочого дня, всебічної механізації праці та удосконалення виробничих процесів; створити в промисловості і на транспорті постійні кадри робітників, забезпечивши на підприємствах поліпшення житлових і матеріальних умов; забезпечити ріст висококваліфікованих технічних кадрів.

8. Відбудувати зруйнований окупантами житловий фонд міст, робітничих селищ і сіл УРСР, забезпечити збільшення житлового фонду УРСР. Забезпечити відбудову і дальший розвиток комунального господарства міст України.

9. Перевищити довоєнний рівень споживання в місті і на селі; збільшити товарообіг державної і кооперативної торгівлі на основі піднесення сільського господарства, харчової промисловості і виробництва предметів широкого споживання; скасувати в найближчий час карткову систему, замінивши її розгорнутою культурною радянською торгівлею.

10. Відновити довоєнну сітку шкіл; підвищити якість навчання дітей у школах і кваліфікації учителів. Відновити вищі учбові заклади і технікуми та поліпшити якість підготовки кадрів вищої і середньої кваліфікації. Відбудувати і розширити установи охорони здоров'я, особливо дитячі установи; поліпшити постановку народної охорони здоров'я.

11. Забезпечити дальший розвиток української радянської культури і мистецтва. Відбудувати і розширити сітку театрів, кіно, будинків культури, клубів і хат-читалень, бібліотек і музеїв у містах і сільських місцевостях.

12. Збільшити в народному господарстві державні матеріальні резерви і запаси з метою ліквідувати сезонні спади виробництва і запобігти поточним господарським труднощам.

13. Зміцнити грошовий обіг і кредитні відносини в народному господарстві; піднести значення прибутку і господарського розрахунку в народному господарстві, як додаткового стимулу росту виробництва; шляхом зниження собівартості продукції підвищити прибутковість усіх галузей виробництва; підвищити увагу господарських організацій до мобілізації внутрішніх ресурсів, до режиму економії і рішучої ліквідації втрат від безгосподарності і непродуктивних затрат; збільшити в заробітку робітників і службовців частку премій за виконання і перевиконання виробничих завдань.

Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки із задоволенням відзначає, що затверджена Верховною Радою СРСР грандіозна програма господарського і культурного будівництва на 1946–1950 рр. забезпечує швидку відбудову і дальший розвиток народного господарства Української Радянської Соціалістичної Республіки.

Верховна Рада СРСР в Законі про п'ятирічний план відбудови й розвитку народного господарства СРСР на 1946–1950 роки встановила такі завдання:

План виробництва основних видів промислової продукції по УРСР на 1950 рік:

Чавун 9,7 млн. тонн
Сталь 8,8 млн. тонн
Вугілля 86,1 млн. тонн
Нафта 325 тис. тонн
Електроенергія 13.690 млн. квтг
Кокс 15,5 млн. тонн
Цемент 2.065 тис. тонн
Металоріжучі верстати 5.950 штук
Автомобілі 25 тис. штук
Локомотиви магістральні 1.000 штук
Вагони товарні (в 2-хосьовому обчисленні) 55.500 штук
Трактори 25 тис. штук
Металургійне устаткування 35 тис. тонн
Суперфосфат 860 тис. тонн
Сода кальцинована 448 тис. тонн
Сіль 1.930 тис. тонн
Цукор-пісок 1.637 тис. тонн
М'ясо 245 тис. тонн
Масло тваринне 40 тис. тонн
Улов риби 80 тис. тонн

Обсяг капітальних робіт на 1946–1950 роки по УРСР в розмірі 49.500 млн. карбованців, в тому числі по господарству республіканського підпорядкування 5.469 млн. карбованців.

Відбудувати металургійні заводи Донбасу і Придніпров'я. Ввести в дію 30 доменних печей загальною потужністю 9,0 млн. тонн чавуну на рік, сталетопні агрегати потужністю 8,4 млн. тонн сталі і 58 прокатних станів потужністю 6,5 млн. тонн готового прокату.

Збільшити загальну потужність електростанцій України в 1946–1950 роках на 2574 тис. кіловат. Відбудувати Дніпровську гідроелектростанцію ім. Леніна.

Здійснити будівництво дрібних гідроелектростанцій загальною потужністю 203 тис. квт для потреб сільського господарства і місцевих споживачів. Ввести в дію на комунальних електростанціях потужності в розмірі 95 тис. кіловат.

Забезпечити найшвидшу відбудову і дальший розвиток вугільної промисловості Донбасу і ввести в дію за 1946–1950 роки вугільні шахти в Сталінській і Ворошиловградській областях УРСР загальною потужністю 77,5 млн. тонн. Широко розгорнути розробку вугільних родовищ у правобережних і західних областях України. Довести загальний видобуток вугілля по Українській РСР в 1950 році до 86,1 млн тонн, в тому числі видобуток бурого вугілля до 6 млн. тонн.

Збудувати і ввести в дію газопровід Дашава—Київ.

Відбудувати на Україні заводи машинобудування, насамперед заводи вугільного, металургійного та енергетичного устаткування, паровозо- і вагонобудування, електромашинобудування, сільськогосподарського машинобудування.

Збудувати автомобільний завод на 60 тис. вантажних автомобілів на рік і 2 автоскладальні заводи.

Відбудувати заводи хімічної промисловості на Україні, в тому числі содові, азотно-тукові та суперфосфатні заводи, калійні рудники в Станіславській і Дрогобицькій областях і збудувати новий суперфосфатний завод, лакофарбовий завод і завод пластичних мас.

Відбудувати і збудувати в 1946–1950 роках цукрові заводи загальною потужністю 67 тис. тонн переробки цукробуряків на добу, спиртові, олійницькі та консервні заводи. Відновити і збільшити виробництво продукції харчової промисловості по УРСР в 1950 році до 4,4 млрд. карбованців.

Відбудувати і збудувати 55 м'ясокомбінатів, 33 холодильники, 97 птахокомбінатів, 46 молочних заводів і 100 механізованих масло-сирзаводів.

Розвідати в 1946–1950 роках промислові запаси залізних руд по родовищах Кривого Рога в розмірі 450 млн. тонн, марганцевих руд — 75 млн. тонн, калійних солей — 80 млн. тонн, графіту — 7,7 млн. тонн і гіпсу — 7 млн. тонн. Підготувати для нового шахтного будівництва 139 вугільних ділянок потужністю 73 млн. тонн; провести розвідкові роботи по підготовці промислових ділянок для буровугільних розробок у правобережних і західних областях України. Широко розгорнути геологорозвідкові роботи на природний газ в Дрогобицькому і Азово-Чорноморському районах, збільшити промислові запаси нафти на 325 свердловиноточок у західних областях України, а також закінчити промислову розвідку в районі Ромен.

Відбудувати повністю залізничні лінії і вузли, паровозо- і вагоноремонтні заводи та депо. Посилити річковий і морський транспорт і значно збільшити тоннаж флоту; відбудувати підприємства суднобудівної промисловості.

Забезпечити в широких розмірах освоєння малих річок з транспортною метою та використанням їх для спорядження місцевих гідроелектростанцій і розвитку рибництва.

Відбудувати й поліпшити автомагістраль Москва—Харків та збудувати автомобільні шляхи, що з'єднують міста Української РСР з містами Північного Кавказу і Криму.

Для скорочення завозу ділової деревини в Українську РСР встановити на 1946–1950 роки загальний план заготівлі і вивозки ділової деревини на Україні в розмірі 47,6 млн. кубометрів за рахунок збільшення лісозаготівель в західних областях при обмеженні лісорубання в східних областях України.

Відбудувати і збудувати нові підприємства промисловості будівних матеріалів, в тому числі цементні, скляні, цегельні, вапняні, черепичні заводи, заводи металокоінструкцій, заводи стандартних будинків, буддеталей, санітарної техніки, м'якої покрівлі, високоміцного гіпсу, і забезпечити для підприємств промисловості будівних матеріалів міцну місцеву паливно-енергетичну базу.

Встановити посівні площі на 1950 рік по УРСР в розмірі 30,5 млн. гектарів.

Визначити поголів'я худоби на кінець 1950 року в таких розмірах: коней — 2629 тис. голів, великої рогатої худоби — 12230 тис. голів, овець і кіз — 6780 тис. голів, свиней — 9600 тис. голів.

Перетворити м. Львів на великий індустріальний центр України. Збудувати і ввести в дію в місті Львові автоскладальний завод, електроламповий завод, завод телеграфної та телефонної апаратури, скляний завод, трикотажну фабрику, підприємства харчової промисловості, а також відновити і збільшити потужність міської електростанції.

Забезпечити найшвидшу відбудову й розвиток усіх галузей народного господарства і культури Закарпатської області. Передбачити першочергову відбудову і розвиток сільського господарства, особливо садівництва, виноградарства, тваринництва і бджільництва, а також деревообробної, лісохімічної та харчової промисловості. Організувати промисловість по видобутку бурого вугілля і збудувати нові підприємства легкої промисловості.

Надати державну допомогу селянським господарствам Закарпатської області сільськогосподарськими машинами, добривами та кредитом.

Відповідно до Закону про п'ятирічний план відбудови й розвитку народного господарства СРСР на 1946–1950 роки, Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки постановляє:

Затвердити прийнятий Радою Міністрів УРСР, підготовлений Держпланом УРСР, п'ятирічний план відбудови й розвитку народного господарства УРСР на 1946–1950 роки, встановивши такі завдання на цей період по республіканському і місцевому господарству УРСР:

II.
План зростання виробництва і капітального будівництва
По промисловості

1. Встановити план виробництва валової продукції республіканської і місцевої промисловості УРСР в 1950 році в обсягу 9,2 млрд. карбованців (в цінах 1926/27 рр.), що перевищує довоєнний рівень на 8,6%.

2. Затвердити план виробництва основних видів продукції республіканської і місцевої промисловості всіх міністерств і відомств УРСР на 1950 рік у таких розмірах:

Вугілля 4.400,0 тис. тонн
Торф 3.605,0 тис. тонн
Цегла 1,4 млрд. шт
Вапно 530,0 тис. тонн
Алебастр 398,0 тис. тонн
Високоміцний гіпс 200,0 тис. тонн
Черепиця 92,0 млн. шт.
Скло листове 1.730,0 тис. кв. м.
Пиломатеріали 2.475,0 тис. куб. м.
Дерев'яні будівні деталі 1.230,0 тис. кв. м.
Колісний обоз 305 тис. штук
Канати волокнисті 10,0 тис. тонн
Шпагат снопов'язальний і ув'язувальний 4,3 тис. тонн
Мішки 41,5 млн. умовн. штук
Тканини бавовняні 18,0 млн. метрів
Тканини шерстяні 11,8 млн. метрів
Тканини шовкові 2,5 млн. метрів
Взуття шкіряне 34,30 млн. пар
Валянки 415,0 млн. пар
Панчішно-носочні вироби 90,45 млн. пар
Білизна трикотажна 23,5 млн. штук
Верхній трикотаж 10,80 млн. штук
Олія 125,0 тис. тонн
Масло тваринне 40,0 тис. тонн
Сир 5,0 тис. тонн
М'ясо 160,0 тис. тонн
Улов риби 70,0 тис. тонн
Консерви рибні 8,7 млн. умовн. банок
Мило господарське 110,0 тис. тонн
Хлібобулочні вироби 2,29 млн. тонн
Макаронні вироби 63,2 тис. тонн
Кондитерські вироби 121,5 тис. тонн
Пиво 3.100,0 тис. гкл
Вино 3.500,0 тис. дкл
Цигарки 18,0 млрд. штук
Меблі (в цінах 1926/27 рр.) 244,0 млн. крб.
Посуд металічний 9.200,0 тонн
Посуд фарфоровий і фаянсовий 78,75 млн. штук
Ножі і виделки столові 6,95 млн. штук
Ліжка металічні 1.226,0 тис. штук
Олівці 80,0 млн. штук
Пера 50,0 млн. штук
Щипкові інструменти 350,0 тис. штук
Піаніно 5.000 штук

3. Встановити обсяг централізованих капітальних робіт на відбудову і розвиток республіканської і місцевої промисловості УРСР в сумі 2.039 млн. карбованців.

4. Відповідно до завдань повної відбудови народного господарства УРСР забезпечити швидку відбудову та розвиток промисловості будівних матеріалів.

Значно перевищити довоєнний рівень виробництва найважливіших будівних матеріалів.

Збільшити, порівнюючи з довоєнним рівнем, виробництво цегли в 1,5 раза, добування ракушняку в 6 разів, виробництво черепиці в 2,7 раза, вапна в 2,2 раза, гіпсу в 1,9 раза.

Відбудувати і розширити за 1946–1950 роки потужності по випуску основних будівних матеріалів у таких розмірах: цегли (всіх видів) — на 900 млн. штук, черепиці — на 70 млн. штук, ракушняку — на 1000 тис. кубометрів, гіпсу (всіх видів) — на 400 тис. тонн, вапна — на 300 тис. тонн, скла — на 1300 тис. квадратних метрів і цементу — на 60 тис. тонн..

Розширити асортимент вироблюваних будівних матеріалів шляхом широкого освоєння виробництва лицювальної і лицьової цегли, стрічкової, фасонної та глазурованої черепиці, керамічних і теракотових архітектурних деталей, мозаїки шлакових в'яжучих і термоізоляційних матеріалів; організувати виробництво скла і гранітних полірованих виробів.

Для забезпечення місцевими будівними матеріалами промислового, житлово-комунального і культурно-побутового будівництва міста Києва відбудувати і збудувати по Міністерству промисловості будівних матеріалів УРСР в місті Києві і Київській області: цегельні заводи потужністю 130,0 млн. штук цегли; керамічні заводи потужністю 350,0 тис. кв. метрів санітарно-лицювальних плиток, 90,0 тис. кв. метрів архітектурної кераміки, 3,0 тис. куб. метрів керамічних блоків і 6,0 тис. тонн каналізаційних труб; скляний завод потужністю 600,0 тис. кв. метрів листового скла; вапняний завод потужністю 20,0 тис. тонн вапна; шліфувально-полірувальну фабрику потужністю 15,0 тис. кв. метрів гранітної полірованої продукції на рік.

Створити власну ремонтно-механічну базу й організувати підприємства по виготовленню і ремонту найпростішого технологічного устаткування і внутрішньозаводського транспорту.

Для виконання встановленої програми виробництва будівельних матеріалів здійснити технічну реконструкцію підприємств на основі впровадження більш досконалих технологічних процесів виробництва, переводу сезонних підприємств на цілорічну роботу. Механізувати трудомісткі процеси, зокрема добування сировини, внутрішньозаводського транспорту а вантажно-розвантажних робіт. Впровадити у виробництво високопродуктивні машини для формовки цегли і розробки ракушняку.

Розширити власну паливну базу підприємств промисловості будматеріалів за рахунок використання природних газів, закладки нових вугільних шахт і освоєння нових торфоболот.

5. В галузі лісової промисловості встановити обсяг вивозки деревини по Міністерствах лісової промисловості, мебельної промисловості і столярських виробів УРСР на 1950 рік в розмірі 7,6 млн. кубометрів, що перевищує фактичну вивозку за 1940 рік на 65,0 %.

Перетворити заготівлю й вивозку лісу з галузі, в якій переважає ручна праця, у розвинену й механізовану промисловість з постійними кваліфікованими кадрами робітників. З цією метою забезпечити масове застосування електропил дли заготівлі лісу і трельовочних механізмів для підвозу лісу. По Міністерству лісової промисловості УРСР довести в 1950 році кількість електропил до 1790 штук і трельовочних механізмів до 930 штук. Забезпечити виконання постійними кадрами робітників не менше 75 % загального обсягу робіт по лісозаготівлях.

Збільшити виробничу базу Міністерства лісової промисловості УРСР по вивозці лісу: збудувати і відбудувати за 1946–1950 рр. в ліспромгоспах 430 км вузькоколійних залізниць з механічною тягою і розгорнути будівництво автомобільних і раціоналізованих лісовізних шляхів.

Для забезпечення нормальної роботи механізмів розвинути ремонтну базу; збудувати в 1946–1950 рр. 3 ремонтні заводи.

Збільшити виробництво меблів у 1,2 раза порівнюючи з довоєнним рівнем. Відбудувати і ввести в дію за п'ятиріччя виробничі потужності на підприємствах Міністерства мебельної промисловості і столярських виробів УРСР на 100,0 млн. карбованців продукції на рік; всемірно розгорнути виробництво готових мебльових деталей для складання меблів у місцях їх споживання.

Рішуче поліпшити якість і розширити асортимент меблів. Відбудувати мебельну фабрику ім. Боженка в Києві, мебельні комбінати в Житомирі і Дніпропетровську та закінчити будівництво мебльового комбінату в Сталіно.

Всемірно розвинути лісопильну та деревообробну промисловість. Довести в 1950 році по Міністерствах лісової промисловості, мебельної промисловості і столярських виробів УРСР виробництво фанери клеєної до 46,0 тис. кубометрів, паркету до 1,3 млн. квадратних метрів, будівних деталей — до 570 тис. квадратних метрів. Збудувати сірникову фабрику потужністю 400 тис. ящиків сірників на рік.

Розвивати виробництво предметів широкого вжитку з відходів деревообробних підприємств.

Значно розвинути лісохімічну промисловість на базі лісохімічних заводів Закарпатської області; довести в 1950 році виробництво оцтової кислоти до 3.000 тонн і забезпечити збільшення виробництва ацетатних розчинників, каніфолі і скипидару.

Широко розгорнути лісовідбудовчі роботи, забезпечивши на 1946–1950 роки лісопосадки на площі 252 тис. гектарів і проведення робіт по ущільненню розріджених лісонасаджень і впровадженню швидкоростучих порід лісу.

6. Забезпечити найшвидшу відбудову і всебічний дальший розвиток місцевої паливної промисловості для задоволення комунально-побутових потреб міст і населення і забезпечення паливом підприємств республіканської і місцевої промисловості.

Закінчити відбудову місцевої вугільної промисловості в 1948 році і перевищити в 1950 році довоєнний рівень видобутку кам'яного і бурого вугілля на 31,0 процент.

Відбудувати і збудувати в 1946–1950 роках вугільні шахти в місцевій, місцевій паливній промисловості і промкооперації загальною потужністю 4,6 млн. тонн.

Забезпечити широкий розвиток торфовидобування по всіх районах УРСР, які мають запаси торфу. Відбудувати і збудувати за п'ятиріччя торфопідприємства загальною потужністю 2,2 млн. тонн і торфобрикетні заводи потужністю 50 тис. тонн брикетів. Видобуток торфу збільшити в 1950 році на 38 процентів порівнюючи з довоєнним рівнем.

Збудувати за п'ятиріччя 180 км ширококолійних і вузькоколійних залізничних під'їзних шляхів до республіканських і місцевих вугільних шахт і торфових підприємств. Всемірно механізувати трудомісткі процеси в паливній промисловості. Забезпечити до 1950 року розсортування всього вугілля, яке йде для опалювальних і технологічних потреб.

Створити власну базу паливного машинобудування; збудувати і ввести в дію в Барвінковому республіканський завод гірничого устаткування і збудувати машинобудівний завод по виробництву устаткування для торфових підприємств; відбудувати й збудувати 4 центральні ремонтно-відбудовчі майстерні в Чистяковому, Зимогір'ї, Ірпені і Львівській області. Відбудувати і розширити заводи гірничого устаткування промислової кооперації: «Гірничий інструмент» у Ворошиловграді і «КІМ» у Сталіно.

Широко розгорнути геологорозвідкові і торфорозвідувальні роботи, які забезпечать відбудову і дальший розвиток республіканської і місцевої паливної промисловості.

Розширити роботу науково-дослідного інституту місцевої, паливної промисловості в галузі механізації видобування і технологічної переробки місцевих видів палива.

7. Відбудувати і розширити підприємства текстильної промисловості УРСР.

Перевищити довоєнний рівень виробництва бавовняної пряжі в 3,3 раза, бавовняних тканин на 96,8 процента, мішків на 11 процентів; збільшити виробництво шерстяних тканин і підвищити питому вагу тонкосукняних і напівгрубих тканин у загальному випуску тканин.

Різко підвищити якість, поліпшити асортимент шерстяних і бавовняних тканин; збільшити випуск поліпшених платтєвих і костюмних тканин, начісних, жакардових, строкатотканних тканин, особливо міцного фарбування.

Всемірно розвивати виробничу базу бавовняної промисловості УРСР. Збудувати за п'ятиріччя три нові бавовнянопрядильні фабрики. Ввести в дію 60,0 тис. прядильних веретен; широко використати в прядінні бавовну південних районів УРСР.

Відбудувати фабрики шерстяних тканин у Харкові, Одесі, Кременчуці, Сумах, Богуславі, Дунаївцях, Татарбунарах; ввести в дію за п'ятиріччя в шерстяній промисловості 19,5 тис. веретен; приступити до будівництва нової фабрики тонкосукняних і камвольних тканин у Чернігові.

Організувати на базі використання шовкових коконів УРСР виробництво натурального шовку; збудувати в м. Києві шовкоткацький комбінат і випустити в 1950 році 2,5 млн. метрів шовкових тканин.

Відбудувати найбільші підприємства конопле-джутової промисловості УРСР — Харківський канатний завод і Одеську мішочну фабрику; збудувати і ввести в дію фабрику снопов'язального шпагату в Кіровограді і приступити до будівництва нової фабрики снопов'язального шпагату в Дніпропетровській області.

Відбудувати 26 заводів по первинній обробці льону і конопель; забезпечити підвищення проти довоєнного рівня виходу довгого волокна.

Зміцнити ремонтну базу в текстильній промисловості і забезпечити нормальний ремонт устаткування.

Широко впровадити нове, технічно досконале устаткування; по бавовняній промисловості — прядильні ватери з великими наковками і високими витяжками, широкі автоматичні верстати, автомати для перемотування пряжі; по шерстяній промисловості — високопродуктивні прядильні машини, швидкохідні багаточовниковії ткацькі верстати; в конопледжутовій промисловості — швидкохідні банкаброші, гільспінінги, ватери.

8. По легкій промисловості — відновити довоєнний рівень виробництва, збільшивши в 1950 році випуск панчішно-носочних виробів на 17,4 процента, білизни трикотажної на 22 проценти й верхнього трикотажу на 15 процентів порівнюючи з 1940 роком.

Всемірно розвивати галузі легкої промисловості в Донбасі і західних областях УРСР.

Відбудувати взуттєві, швейні, трикотажні фабрики, шкіряні і скляні заводи.

Збудувати нові панчішні фабрики у Миколаєві, Сталіно, Мелітополі, Рівному, Вінниці; трикотажні фабрики — в Дніпропетровську, Ворошиловграді, Кіровоградській і Запорізькій областях.

Збільшити за п'ятиріччя виробничі потужності: по панчішно-носочних виробах на 78 млн. пар на рік, білизні трикотажній — на 17 млн. штук, верхньому трикотажу — на 2,7 млн. штук, м'яких шкіряних товарах — на 432 млн. кв. дециметрів, жорстких шкіртоварах — на 8.250 тонн.

Розширити виробничі потужності по виробництву пляшок на 35 млн. штук, аптекарського посуду на 26 млн. штук і склянок чайних на 23,5 млн. штук.

Підвищити технічний і організаційний рівень підприємств легкої промисловості УРСР; ввести в дію за п'ятиріччя 75 механізованих потоків по виробництву взуття, 55 механізованих конвейєрів по пошиттю одягу і білизни, 16 механізованих конвейєрів по пошиттю трикотажної білизни; впровадити гарячу вулканізацію взуття, високопродуктивні машини для механізації виробництва скляних виробів, швидкохідні швейні та взуттєві машини. Поліпшити якість і розширити асортимент взуття, трикотажних, швейних, скляних виробів і галантереї.

Для збільшення виготовлення високоякісних виробів забезпечити впровадження котон-машин, інтерлоків, двоциліндрових панчішних автоматів, швидкохідних вертілок.

Розширити асортимент виробів шкіряної, текстильно-басонної і швацької галантереї, головних уборів; організувати масове виробництво високоякісних шерстяних і солом'яних капелюхів.

Зміцнити ремонтну базу і відновити з 1946 року нормальний ремонт устаткування в легкій промисловості.

9. Забезпечити швидке відбудування і розвиток усіх галузей харчової промисловості: відновити довоєнний асортимент і поліпшити якість продукції.

Збільшити в 1950 році, в порівнянні з 1940 роком, випуск м'яса на 28,6 %, масла тваринного — на 37,9 %, цільномолочної продукції — на 22,9 %, м'ясних консервів — в 2,9 раза і рибних консервів — в 2,4 раза, плодоовочевих консервів — на 128,6 %, вина — на 92 %, пива — на 17,2 %. Значно збільшити, проти довоєнного рівня, виробництво морозива.

Збільшити випуск в 1950 році, в порівнянні з 1940 роком, баликів в 3,5 раза, оселедців — у 2 рази і мороженої риби — в 1,2 раза; збільшити випуск продукції районної харчової промисловості в 3,3 раза.

Розвинути виробництво натуральних фруктових і томатних соків, заморожених фруктів і ягід, збільшити сушіння овочів і фруктів. Значно розширити первинну переробку плодової і овочевої продукції, наблизивши пункти переробки до джерел сировини. Організувати масове виготовлення дієтичних і дитячих продуктів, сухих сніданків, м'ясо-рибних виробів кулінарії, харчових концентратів і вітамінів. Організувати виробництво шампанського і витриманих високоякісних вин та пива. Відновити і розвинути кращі види довоєнної упаковки, що забезпечують збереження і якість продукції.

Відбудувати і збудувати хлібозаводи з введенням додаткової потужності за п'ятиріччя. 1645 тонн хлібо-булочних виробів на добу. Ввести в дію хлібозаводи в містах: Харкові, Полтаві, Кременчуці, Дніпропетровську, Кам'янець-Подільському, Запоріжжі, Марганці, Ніжині, Ізмаїлі, Рівному, Херсоні, Коростені, Миколаєві, Проскурові, Луцьку, Тернополі, Дрогобичі, Кривому Розі, Одесі, Первомайську, Львові І Чернівцях.

Довести питому вагу механізованого випікання хліба до 86 %; впровадити у хлібопекарську промисловість удосконалені конвейєрні печі.

Відбудувати кондиторські фабрики з введенням додаткової потужності на 234 тонни кондиторських виробів на добу, в тому числі в містах: Харкові, Одесі, Херсоні, Дніппопетровську, Житомирі.

Впровадити в кондиторську промисловість машини по загортанню карамелі, цукерок і бісквітів. Збільшити випуск високосортної кондиторської продукції.

Відбудувати і збудувати олійницькі заводи потужністю 355 тонн переробки олієнасіння на добу.

Довести виробку олії, яку одержують методом екстракції, на кінець п'ятиріччя до 55 % до загальної виробки олії.

Відбудувати і збудувати масло-жиркомбінати в Кіровограді, Одесі, Львові і Чернівецькій області; закінчити будівництво Слов'янського гідрогенізаційного заводу і Харківського миловарного заводу № 1; відбудувати і збудувати 50 м'ясокомбінатів потужністю 482 тонни м'яса і 99,5 тонн ковбаси за зміну; 97 птахокомбінатів, 44 молококомбінати і молочні заводи, 100 механізованих маслоробних і масло-сироробних заводів, 5 рибоконсервних заводів, 3 судноверфі. Довести риболовний моторний флот на кінець 1950 року до 236 одиниць. Збудувати склотарний завод; збудувати 4 машинобудівні заводи в Києві, Харкові, Миколаєві і Львові.

Відбудувати і збудувати 30 пивоварних заводів потужністю 2190 тис. гкл на рік, в тому числі в Маріуполі, Слов'янську, Красноармійську, Артемівську, Макіївці, Краматорську, Костянтинівні, Кадіївці, Червоному Лучі, Кривому Розі, Запоріжжі.

Збудувати виноробні заводи в Харкові, Макіївці, Львові, Дніпропетровську, Ізмаїлі і Білгороді-Дністровському.

Ввести в дію додаткові потужності на спиртових заводах в розмірі 10.655 дкл спирту на добу.

Закінчити будівництво тютюнових фабрик у Дніпропетровську потужністю 2 млрд штук цигарок на рік і в Кам'янець-Подідьському — 1 млрд штук цигарок на рік; приступити до будівництва тютюнової фабрики в м. Сталіне загальною потужністю 3 млрд. штук цигарок на рік, з введенням в дію потужностей на 1 млрд штук.

Широко впровадити в харчову промисловість: безперервні процеси виробництва, виробництво олії — методом безперервної екстракції, виробництво мила із застосуванням рівноцінних замінників харчових жирів (синтетичних жирних кислот, каніфолі і милонафта), автоматизацію процесів і контролю виробництва, швидкоморозильні апарати і холодильні установки; впровадити в маслоробну промисловість масловиготовувачі безперервної дії з автоматичною розфасовкою; механізувати трудомісткі процеси виробництва і вантажно-розвантажні роботи.

Всемірно освоїти озерно-річні водойми і розвинути культурні ставкові рибні господарства.

10. Відновити і широко розвинути місцеву державну і кооперативну промисловість республіки.

Загальний обсяг валової продукції по місцевій промисловості і промисловій кооперації встановити на 1950 рік в розмірі 3,1 млрд. карбованців (в цінах 1926/27 рр.) з перевищенням рівня 1940 року на 10,7 процента.

У місцевій промисловості забезпечити перевищення в 1949 році довоєнного рівня по загальному обсягу виробництва.

Вважати основним завданням місцевої промисловості і промкооперації виробництво речей широкого вжитку, місцевих будівних матеріалів, а також для забезпечення потреб колгоспів і радгоспів — упряжі, возів, саней, найпростішого кінного і ручного реманенту. Забезпечити в місцевій промисловості і промисловій кооперації по всіх областях УіРСР виробництво речей домашнього вжитку високої якості і по загальнодоступних цінах.

Встановити завдання по випуску товарів широкого вжитку місцевою промисловістю і промисловою кооперацією на 1950 рік в обсязі 2,42 млрд. карбованців (в незмінних цінах 1926/27 рр.) з перевищенням довоєнного рівня на 27,5 процента.

Збільшити в 1950 році, проти довоєнного рівня, виробництво металічних виробів широкого вжитку, виробництво піаніно в 1,4 раза, верхнього трикотажу — на 16,0 %, панчішно-носочних виробів — на 42 %.

Випустити в 1950 році металічного посуду 9.200 тонн, ножів, виделок і ложок — 16,3 мільйона штук, фарфоро-фаянсового посуду — 78,8 мільйона штук, ліжок — 1,20 мільйона штук, піаніно — 5.000 штук, щипкових інструментів — 350 тис. штук, верхнього трикотажу і трикотажної білизни — 9 мільйонів штук, панчішно-носочних виробів — 5 мільйонів пар, тканин бавовняних — 8,0 млн. метрів, взуття — 8,3 мільйона пар, валянок — 285 тис. пар.

Розширити асортимент і поліпшити якість меблі; збільшити в 1950 році випуск меблі на 25,0 % порівнюючи з 1940 роком.

Рішуче поліпшити якість і асортимент продукції місцевої промисловості і промкооперації.

Відбудувати та перевершити довоєнний рівень виробництва художніх промислів України: художньої вишивки, килимоткацтва, художнього ткання, художньої кераміки, різьби та інкрустації по дереву та каменю.

Забезпечити широкий розвиток художньої вишивки в Решетилівці, Клембівці та Переяславі; художнього ткання в Дегтярях, Кролевці та Переяславі; килимоткацтва в Решетилівці, художньої кераміки в Опішні та різьби по дереву в Косові.

Відбудувати на довоєнну потужність фарфоро-фаянсові заводи. Відбудувати фабрику клавішних інструментів в Одесі і музичний комбінат у Києві.

Відбудувати заводи пластичних мас у Дніпропетровську, Харкові та Прилуках; розширити виробництво галантерейних виробів, предметів сангігієни, культтоварів, мебельної, віконної та дверної фурнітури та інших виробів широкого вжитку з пластичних мас.

Організувати і технічно оснастити на підприємствах місцевої промисловості і промкооперації цехи металопокрить, фарбувальні та обробні цехи; механізувати виробничі процеси виготовлення предметів широкого вжитку, знизивши їх собівартість; широко використовувати у виробництві предметів широкого вжитку місцеву сировину і відходи великої промисловості.

Збільшити виробництво шкільних приладь. Відбудувати Слов'янську олівцеву фабрику та Харківську фабрику авторучок і пер. Випустити в 1950 році 80 млн. олівців і 50 млн. пер.

Розширити власну сировинну базу місцевої промисловості і промкооперації для виробництва предметів широкого вжитку.

Довести виробництво металопрокату в 1950 році до 22 тис. тонн; перевищити в 1950 році довоєнний випуск бавовняної пряжі на 24 %; відновити та розширити виробництво гумової підошви до 1950 року в 2,2 раза проти довоєнного рівня. Організувати виробництво гранітолю та довести випуск його в 1950 році до 700 тис. метрів.

Відбудувати та розширити у місцевій промисловості і промисловій кооперації виготовлення виробів для відбудови міського господарства та сільського будівництва. Збільшити в 1950 році, проти довоєнного рівня, випуск пічного литва та скоб'яних виробів по місцевій промисловості в 2,2 раза і промисловій кооперації — на 27 %, відновити та розширити виробництво фарб і лаків.

Створити в місцевій промисловості і промкооперації технічно оснащену обозобудівну промисловість; відбудувати та розширити республіканські обозні заводи; створити в усіх областях механізовані обозні заводи обласного значення. Забезпечити випуск за 1946–1950 рр. 900 тис. ходів і возів.

Організувати в лісних районах УРСР виробництво дерев'яних обозних напівфабрикатів і деталей для постачання обозобудівельним підприємствам безлісних областей. Організувати виробництво легкового гужового транспорту; розширити існуючі заводи по виробництву осей, обозних метизів і металевого обковування для ходів.

Поліпшити якість і різко знизити собівартість ходів і возів шляхом механізації виробництва і впровадження поточних методів виготовлення і складання обозу.

Відновити і розгорнути в місцевій промисловості і промкооперації виробництво найпростіших видів кінного й ручного реманенту для сільськогосподарських робіт. Відбудувати і наново організувати виробництво машин для виготовлення кормів (соломорізки, коренерізки, кукурудзолущильники) і зерноочисних машин.

Створити в місцевій промисловості і промкооперації верстатобудівельні підприємства; організувати виробництво токарно-гвинторізних, поперечностругальних і свердлових верстатів, приводних і ручних пресів і деревообробних верстатів; довести до 1950 року випуск металорізальних верстатів до 3950 штук, пресів до 1450, деревообробних верстатів до 750 штук. Розширити виробництво гідротурбін для дрібних гідроелектростанцій.

Підвищити технічний рівень підприємств місцевої промисловості і промислової кооперації шляхом впровадження сучасних високопродуктивних методів виробництва.

Застосувати в ливарному виробництві механізацію формувальних робіт, безопочну формовку, лиття в кокіль і в напівпостійні форми для збільшення пропускної спроможності ливарних цехів і зниження собівартості литва.

Широко застосувати поточні методи виробництва предметів широкого вжитку. Організувати виробництво спеціального устаткування і приладів для механізації виробничих процесів. Зміцнити і розширити районну місцеву промисловість.

Відбудувати і збільшити сітку майстерень по пошиттю взуття й одягу, а також по ремонту меблів і домашнього інвентаря.

11. Значно розвинути поліграфічну промисловість і видавничу справу в УРСР.

Значно збільшити випуск підручників, а також дитячої, художньої і науково-популярної літератури.

Збільшити в 1950 році випуск книжок на 55 % порівнюючи з довоєнним рівнем. Випуск зошитів встановити на 1950 рік в розмірі 300 млн. шт.

Відбудувати і реконструювати книжково-журнальні фабрики в містах Києві, Харкові.

Збудувати в м. Києві фабрику багатоколірного друку і першу чергу комбінату видавництва ЦК КП(б)У «Радянська Україна». Відбудувати і розширити друкарні в обласних центрах.

Оснастити поліграфічні підприємства сучасним поліграфічним устаткуванням; докорінно поліпшити якість друкованої продукції і поліграфічного оформлення книжок і журналів, підвищити якість поліграфічних фарб і розширити випуск фарбового і багатоколірного друку.

З метою забезпечення друкарень високоякісними фарбами, збільшити виробництво поліграфічних фарб в 1950 році до 500 тонн, для чого розширити і реконструювати Одеський завод поліграфічних фарб.

Розширити механізацію основних процесів поліграфічного виробництва — друкування, набору і палітурно-брошурувальних робіт.

12. Для успішного виконання програми будівництва і введення в дію виробничих потужностей забезпечити всемірний розвиток будівної Індустрії і зміцнення республіканських і місцевих будівельних організацій.

Встановити програму будівно-монтажних робіт на 1946–1950 рр. по Міністерству житлово-цивільного будівництва УРСР в сумі 2,5 млрд. карбованців.

Широко впроваджувати передову будівну техніку, максимально використовуючи в будівництві збірні конструкції І деталі заводського виготовлення, та підвищити механізацію будівних робіт. Довести в 1950 р. механізацію земляних робіт до 60 процентів, дроблення щебеню — до 90 процентів, виготовлення бетону — до 95 процентів і розчинів — до 90 процентів, укладання бетону — до 60 процентів, малярських робіт — до 50 процентів обсягу підрядних робіт, передбаченого на 1950 рік.

Розвинути виробничу базу Міністерства житлово-цивільного будівництва УРСР (кар'єри, ремонтні майстерні, підприємства по випуску будівних виробів).

Збудувати два комбінати стандартного домобудування і організувати масове фабрично-заводське виробництво стандартних будинків, будівних конструкцій і деталей. Створити промисловість архітектурно-оздоблювальних матеріалів і деталей; збудувати в Києві комбінат по виробництву сухої штукатурки, металоконструкцій, санітарно-технічних і електротехнічних виробів.

Довести в 1950 році виготовлення на підприємствах Міністерства житлово-цивільного будівництва УРСР дерев'яних буддеталей до 540 тис. кв. метрів, фанери — 15 тис. кубометрів, пиломатеріалів — 300 тис. кубометрів, буддеталей з гіпсу — 120 тис. тонн, толю — 200 тис. рулонів.

Повністю перейти до здійснення будівних робіт на основі -затверджених в установленому порядку технічних проектів л кошторисів до них.

Зміцнити місцеві організації по сільському і колгоспному будівництву, поліпшити роботу колгоспних будівних бригад, забезпечити підвищення якості і здешевлення вартості будівництва жилих будинків колгоспників, господарських будівель колгоспів, сільських шкіл, лікарень, дитячих ясел і будинків культурно-освітніх установ.

Створити при місцевих будівних організаціях по сільському і колгоспному будівництву матеріально-виробничу базу: деревообробні і лісопильні підприємства та майстерні по виробництву місцевих покрівельних матеріалів, а також механічні майстерні по ремонту, виготовленню найпростіших будмеханізмів і столярсько-теслярського інструменту.

13. Забезпечити підвищення продуктивності праці в республіканській і місцевій промисловості в 1950 році на 20 процентів порівнюючи з 1940 роком і в капітальному будівництві — на 56 процентів порівнюючи з 1945 роком. Визначити зниження собівартості промислової продукції по державній, республіканській і місцевій промисловості в 1950 році на 17,7 процента порівнюючи з 1945 роком при одночасному підвищенні якості продукції. Визначити зниження собівартості' будівних робіт на кінець п'ятиріччя на 12 процентів проти рівня 1945 року.

По сільському господарству
14. Повністю відновити і забезпечити дальший розвиток землеробства і тваринництва по Українській РСР. Освоїти всі орно-придатні землі.

Встановити, що найважливішим завданням сільського господарства УРСР в 1946–1950 рр. є всебічне підвищення врожайності і збільшення валового збору сільськогосподарських продуктів на основі значного підвищення культури землеробства і широкого використання досягнень передової агрономічної науки.

Забезпечити протягом п'ятиріччя всемірний розвиток виробництва зерна і особливо пшениці, зерно-бобових і таких культур, як кукурудза, гречка і просо, а також технічних культур, особливо буряків.

Забезпечити всебічне зміцнення громадського господарства колгоспів і організаційно-господарське зміцнення машинно-тракторних станцій і радгоспів.

Забезпечити на кінець п'ятиріччя річний збір зерна в розмірі 27,8 млн тонн при врожайності в середньому по УРСР 14,2 центнера з гектара; цукрових буряків у кількості 15,7 млн. тонн при врожайності 190 центнерів з гектара; соняшнику 1,1 млн. тонн при врожайності 14 центнерів з гектара; льону-волокна 53 тис. тонн при врожайності 4,2 центнера з гектара.

Забезпечити відновлення, посівних площ і значне збільшення врожайності конопель, сої, рицини, льону-кучерявця, ріпаку, ефіро-олійних культур, а також тютюну й махорки. Значно збільшити посівні площі та врожайність бавовнику і каучуконосів проти 1945 року. Забезпечити правильне розміщення всіх технічних культур і поліпшення агротехніки їх обробітку.

Збільшити за п'ятиріччя поголів'я великої рогатої худоби на 50 %, свиней — в 3,3 раза, овець і кіз — в 2,2 раза. Зберігаючи кінське поголів'я і всемірно розвиваючи конярство, забезпечити найшвидші темпи відновлення поголів'я коней. Одночасно, шляхом повсюдного вирощування бичків на робочих волів, забезпечити до кінця п'ятиріччя повне відновлення поголів'я робочої худоби в колгоспах УРСР.

На базі існуючих і будівництва нових інкубаторно-птахівничих станцій широко розвинути птахівництво в колгоспних птахофермах, у колгоспників, у селянських господарствах західних областей УРСР, у робітників і службовців.

15. Довести посівні площі в 1950 році до 30,5 млн. гектарів, з них у колгоспах — 21,3 млн. гектарів, в тому числі зернові культури — 19,6 млн. гектарів, з них у колгоспах — 14,1 млн. гектарів; технічні культури — 2,6 млн. гектарів, з них у колгоспах — 2,2 млн. гектарів; під овочево-баштанні культури і картоплю — 2,8 млн. гектарів, з них у колгоспах — 1,0 млн. гектарів і під кормові культури — 5,4 млн. гектарів, з них у колгоспах — 4,0 млн. гектарів.

Встановити посівну площу цукрових буряків 830 тис. гектарів, в тому числі в колгоспах — 750 тис. гектарів, соняшнику — 801,0 тис. гектарів, в тому числі в колгоспах — 680 тис. гектарів і бавовнику в колгоспах — 100 тис. гектарів. Відновити довоєнну площу хмелю.

Збільшити проти довоєнної площу садів, виноградників європейських сортів і ягідників. Широко організувати закладання нових садів, ягідників і виноградників в колгоспах, радгоспах і на присадибних ділянках колгоспників і селянських господарств. Відновити і поширити сітку плодорозсадників, поліпшити їх роботу, забезпечивши вирощування плодових культур в усіх агролісомеліоративних розсадниках.

Розширити виготовлення на підприємствах місцевої промисловості і промкооперації садового інвентаря.

Визначити поголів'я худоби на кінець 1950 року в таких розмірах: коней 2.629 тис. голів, в тому числі в колгоспах — 1.363 тис. голів; великої рогатої худоби — 12.230 тис. голів, в тому числі в колгоспах — 4.700 тис. голів, з них корів — 1.340 тис. голів; овець і кіз — 6.780 тис. голів, в тому числі в колгоспах — 3.100 тис. голів; свиней — 9.600 тис. голів, в тому числі в колгоспах — 3.300 тис. голів; довести поголів'я робочих волів у колгоспах УРСР до 1.500 тис. голів.

Забезпечити дальше зміцнення і розвиток картопляно-овочевих і тваринницьких баз навколо промислових центрів Донбасу, міст — Києва, Харкова, Одеси, Дніпропетровська, Дніпродзержинська, Запоріжжя, Кривого Рога, Миколаєва, Львова та інших великих міст з тим, щоб повністю забезпечити постачання цим центрам овочів, картоплі і, в значній мірі, молока і м'яса за рахунок своїх приміських зон.

Відновити парниково-тепличне господарство і забезпечити всебічний його розвиток для постачання населенню міст і промислових центрів в зимово-весняний період ранніх овочів І зелені, а також для своєчасного і повного забезпечення потреби в розсаді овочевих культур, тютюну й махорки.

Забезпечити дальший розвиток серед робітників і службовців індивідуального і колективного городництва, підвищення врожайності на городах, а також розвиток індивідуального тваринництва, птахівництва і бджільництва.

Збільшити виробництво картоплі в зонах спиртових і крохмально-паточних заводів, а також овочів у зонах консервних заводів.

16. Закінчити в усіх колгоспах і радгоспах протягом п'ятирічки, а в господарствах, що мають посіви буряків, бавовнику, льону-довгунця, — в 1948 році відновлення і введення правильних сівозмін із застосуванням у них травосіяння з широким використанням посівів травосумішей — бобових (особливо конюшини і люцерни) і злакових багаторічних трав, а також своєчасно піднятих і добре оброблених чистих парів. Широко впроваджувати в степових посушливих районах УРСР чорні пари, а в районах Полісся УРСР — сидеральні люпинові пари.

З метою найшвидшої ліквідації засміченості полів забезпечити застосування правильної системи обробітку грунту (культурна оранка плугом з передплужником, лущення стерні слідом за збиранням урожаю), а також добрий і вчасний обробіток зябу. Забезпечити дальше поліпшення селекційної і насінницької роботи, розвинути виробництво насіння багаторічних трав у кожному колгоспі і радгоспі в розмірах, що повністю забезпечують потребу господарства для посіву за прийнятими сівозмінами.

Забезпечити посіви зернових, зерно-бобових, олійних, овочевих, баштанних, картоплі та інших культур високосортним селекційним і поліпшеним добірним насінням місцевих сортів; завершити перехід до суцільних сортових посівів по зернових культурах відповідно до плану сортового районування; розмножити і впровадити нові більш продуктивні сорти.

Поруч з повним використанням місцевих органічних добрив (гною, торфу) розширити застосування в колгоспах і радгоспах мінеральних добрив; забезпечити повністю потребу в мінеральних добривах технічних культур (цукрових буряків, каучуконосів, конопель, льону-довгунця, тютюну, бавовнику) і значний ріст застосування мінеральних добрив під інші культури, особливо під овочі та картоплю, організувати правильне зберігання гною і збирання інших місцевих добрив, виготовлення компостів із торфу і різних органічних відходів, впровадити застосування дефекаційної грязі для удобрення.

Провадити боротьбу з шкідниками і хворобами сільськогосподарських культур.

З метою боротьби з посухою, ерозією грунтів і закріплення, пісків провести ремонт у колгоспах і радгоспах степових і лісостепових районів існуючих полезахисних лісонасаджень і в усіх районах УРСР протиерозійних насаджень і посадок на пісках. Закласти в колгоспах за 1946–1950 рр. нові полезахисні лісосмуги на площі 33 тис. гектарів, насадження на пісках на площі 27 тис. гектарів і насадження при балках 21 тис. гектарів. Збільшити закладання полезахисних лісових смуг з швидкоростучих деревинних і плодових порід, чагарникових і ягідних насаджень, а також широко використати для цієї мети шовковицю.

Відновити і розвинути насадження шовковиці на спеціальних плантаціях, у лісосмугах, при обсадженні доріг і на садибах.

Забезпечити догляд за лісними і шовковичними насадженнями та організувати їх охорону від пошкоджень.

17. З метою відновлення і розширення поливних площ, овочевих культур, картоплі, бавовнику, насіннєвих посівів багаторічних трав та інших культур, а також збільшення кормової бази тваринництва за рахунок окультурювання заболочених земель — забезпечити відбудову існуючих зрошувальних і осушних систем, поліпшити технічну їх експлуатацію.

Відбудувати всі існуючі і широко розвивати будівництво нових ставків і водоймищ у колгоспах і радгоспах, використовуючи для ставків малі річки, струмки, талі і дощові води.

Організувати правильне використання ставків для розведення риби, водоплавної птиці, поливання овочів, картоплі та інших культур, а також як джерела гідроенергії.

Організувати будівництво шахтних колодязів, артезіанських свердловин і найпростіших водопроводів для забезпечення колгоспів, радгоспів, тваринницьких ферм і польових таборів доброякісною водою.

Широко організувати навколо великих міст і промислових центрів будівництво найпростіших зрошувальних систем для розвитку поливного городництва. Здійснити водогосподарські заходи по осушуванню на площі 40 тис. гектарів і по зрошуванню 30 тис. гектарів.

Закінчити будівництво осушної системи на річці Остер в Чернігівській області, забезпечити проведення гідромеліоративних робіт на придунайських плавнях в Ізмаїльській області. Підвищити рівень механізації робіт на гідромеліоративному будівництві.

18. Відновити і забезпечити дальший ріст механізації польових сільськогосподарських робіт, всемірно підвищувати продуктивність тракторів, комбайнів, автомобілів і сільськогосподарських машин.

Забезпечити кожну МТС майстернями поточного ремонту і господарськими будівлями; забезпечити будівництво ремонтної бази машинно-тракторних станцій і збільшити кількість моторо-ремонтних і механічних заводів і машинно-тракторних майстерень капітального ремонту, зміцнити машинно-тракторні станції кадрами.

Забезпечити впровадження в сільськогосподарське виробництво а організувати правильну експлуатацію нових, більш удосконалених тракторів, грунтообробних, посівних і збиральних машин, зернових і бурякозбиральних комбайнів, комбайнів а приладами для роздільного збирання соломи і полови, буряконавантажувачів, бавовнозбиральних машин, машин по обробці і збиранню овочевих культур, а також машин для обробки насінників овочевих культур і причіпних сільськогосподарських машин і знарядь до тракторів.

Забезпечити в достатніх розмірах підготовку агрономів, інженерів, зоотехніків, ветеринарних лікарів, землевпорядників та інших спеціалістів сільського господарства, а також підготовку кваліфікованих кадрів масової кваліфікації для МТС, колгоспів і радгоспів.

Забезпечити доведення контингенту учнів у середніх сільськогосподарських учбових закладах Міністерств УРСР в 1950 році до 33,4 тис. чоловік і випуск за п'ятиріччя спеціалістів середньої кваліфікації для сільського господарства в кількості 45 тис. чоловік.

Забезпечити дальший розвиток електрифікації колгоспів, МТС і радгоспів. Розгорнути будівництво в селах вітродвигунів, малих гідростанцій, а в тих районах, де немає гідроресурсів, теплових електростанцій з локомобільними і газогенераторними двигунами на місцевому паливі. Збудувати за п'ятиріччя дрібні гідроелектростанції загальною потужністю 203 тис. кіловат для потреб сільського господарства і місцевих споживачів.

Відбудувати і забезпечити дальший розвиток у колгоспах, допоміжних підприємств — млинів, крупорушок, цегельних і черепичних заводів, добування торфу, виготовлення обозу.

Забезпечити виробництво на підприємствах місцевої промисловості і промкооперації млинарських поставів, глином'ялок і іншого устаткування для допоміжних підприємств колгоспів.

19. В галузі тваринництва: повністю відновити громадське продуктивне тваринництво і всемірно збільшити поголів'я робочої худоби в колгоспах і радгоспах.

Відновити племінні радгоспи, державні племінні розплідники і племінні ферми колгоспів; поліпшити порідність худоби і забезпечити дальше удосконалення порід худоби шляхом відбору найбільш продуктивних тварин, а також шляхом метизації худоби високопродуктивними плідниками з тим, щоб до кінця п'ятиріччя колгоспи і радгоспи мали значне збільшення порідної високопродуктивної худоби; забезпечити правильне районування порід худоби. Розширити сітку пунктів штучного запліднення сільськогосподарських тварин, забезпечити їх кваліфікованими кадрами і відповідним устаткуванням. Відновити і розширити ветеринарно-зоотехнічну сітку і поліпшити її роботу.

Забезпечити відновлення і дальший розвиток молочного і м'ясного скотарства і, підвищення його продуктивності: широко організувати нагул і відгодівлю великої рогатої худоби.

Підвищити до кінця п'ятиріччя в колгоспах удій в середньому на одну корову на 28 процентів, порівнюючи з 1945 роком.

З метою відновлення поголів'я коней забезпечити значне збільшення вирощування лошат; розширити сітку племінних колгоспних конеферм; зміцнити державні заводські конюшні і кінні, заводи.

Забезпечити найшвидше відновлення свинарства в колгоспах і радгоспах і в особистому користуванні колгоспників, підвищити питому вагу свинини в м'ясній продукції. Організувати відгодівлю свиней у кожному колгоспі і радгоспі, розгорнути сітку свиновідгодівних пунктів при підприємствах харчової промисловості.

Відновити і розвинути тонкорунне, напівгрубововняне і смушкове вівчарство. Збільшити за п'ятиріччя настриг вовни в середньому з однієї вівці на 35 процентів.

Організувати в кожному колгоспі птахівничі ферми; широко розвивати ферми водоплавної птиці. Всемірно розвинути птахівництво і кролівництво у колгоспників, в одноосібних селянських господарствах, у робітників і службовців.

Навколо інкубаторно-птахівничих станцій організувати племінні ферми в колгоспах, що повністю забезпечили б племінним яйцем ці станції.

Надати державну допомогу колгоспникам в придбанні худоби відповідно до норм Статуту сільськогосподарської артілі.

20. З метою докорінного поліпшення кормової бази і забезпечення худоби хорошим сіном, коренеплодами, силосом та іншими соковитими кормами і пасовищами, ввести правильні кормові сівозміни, в першу чергу в колгоспах і радгоспах з розвинутим тваринництвом і в колгоспах районів державних племінних розплідників; забезпечити значне збільшення збору сіна високої якості шляхом своєчасного збирання природних сіножатей і сіяних трав, а також поліпшення лугів; поліпшити утриманню на пасовищах худоби шляхом організації правильного використання природних пасовищ; розширити посівні площі і збільшити врожайність кормових коренеплодів і силосних культур; широко розгорнути силосування кормів і забезпечити будівництво силосних споруд, особливо силосних башт; відновити і розвинути свиновідгодівні господарства навколо великих міст і промислових центрів, а також відгодівні пункти при цукрових, винокурних і крохмально-паточних заводах, повністю використовуючи відходи цих підприємств.

Всемірно розвинути бджільництво в колгоспах, радгоспах, а також у робітників, селян і службовців; вжити заходів до підвищення продуктивності бджільництва. Збільшити виробництво вуликів, бджільницького інвентаря і штучної вощини в республіканській і місцевій промисловості.

21. З метою всебічного зміцнення І розвитку громадського господарства колгоспів забезпечити дальший ріст громадського багатства колгоспів — їх прибутків, неподільних фондів, будівель, худоби, реманенту, а також страхових насіннєвих і фуражних фондів.

Забезпечити охорону громадських колгоспних земель і колгоспної власності, не допускати порушень Статуту сільськогосподарської артілі і колгоспної демократії — виборності, звітності правлінь колгоспів перед загальними зборами членів сільськогосподарської артілі.

Підвищити продуктивність праці в колгоспах на основі правильної організації праці, зміцнення і підвищення ролі трудодня в розподілі колгоспних прибутків; зміцнити в колгоспах бригади і ланки, застосовуючи індивідуальну і групову відрядність; широко проводити додаткову оплату праці колгоспників за підвищення врожайності сільськогосподарських культур, вирощування поголів'я худоби і піднесення її продуктивності.

Зміцнити дисципліну по виконанню колгоспами своїх зобов'язань по поставках державі сільськогосподарських продуктів.

22. В галузі радгоспного будівництва забезпечити зразкове ведення, господарства радгоспів — значно підвищити врожайність сільськогосподарських культур і продуктивність тваринництва, підвищити виробіток на тракторах, комбайнах та інших сільськогосподарських машинах і знизити собівартість сільськогосподарської продукції; завершити механізацію польових сільськогосподарських робіт і основних процесів у тваринництві; створити в радгоспах постійні сталі кадри робітників, наділивши їх присадибними ділянками і надавши державну допомогу в будівництві індивідуальних жилих будинків.

Розширити за п'ятиріччя посівну площу в радгоспах міністерств УРСР у порівнянні з 1945 роком на 107 процентів; збільшити кількість кінского поголів'я на 66 процентів, великої рогатої худоби в 2,8 раза, свиней в 5,3 раза, овець і кіз в 5,7 раза в порівнянні з 1945 роком.

23. З метою відбудови і піднесення сільського господарства, розширення посівних площ, збільшення врожайності, забезпечення росту поголів'я і продуктивності худоби в колгоспах і селянських господарствах західних областей УРСР — подавати виробничу допомогу колгоспам і селянським господарствам шляхом зміцнення і розширення сітки МТС, надання кредиту, збільшення завозу і продажу сільськогосподарських машин, мінеральних добрив і організації племінних розплідників худоби.

24. Відновити і розвинути лісове господарство, а також заліснення вирубаних площ; широко розгорнути роботу по заготівлі насіння і по закладанню питомників посадкового матеріалу; вжити заходів до збереження і поліпшення стану лісних масивів, що мають важливе сільськогосподарське і водоохоронне значення.

25. Здійснити капітальне будівництво в колгоспах, радгоспах, МТС і селах, що забезпечує відбудування і нове будівництво жилих і виробничих приміщень, допоміжних підприємств і культурно-побутових установ. Встановити обсяг капітальних робіт у сільському господарстві на 1946–1950 рр. щодо заходів республіканської і місцевої підпорядкованості в розмірі 411,0 мільйонів карбованців.

26. Поліпшити роботу наукових установ по сільському господарству, поставивши як основне завдання перед науково-дослідними установами — розробку заходів, що забезпечують дальше піднесення землеробства, тваринництва та інших галузей сільського господарства.

Забезпечити дальший розвиток радянської агротехнічної науки і поліпшення науково-дослідної роботи в галузі механізації, електрифікації, економіки і організації сільського господарства.
По транспорту і зв'язку

27. Забезпечити транспортне освоєння малих річок для місцевих перевезень довжиною 2.400 км з комплексним використанням їх для будівництва дрібних гідроелектростанцій і розвитку рибництва. Збудувати за 1946–1950 рр. дрібнотоннажний флот в кількості 325 одиниць, з них 50 одиниць самохідного флоту потужністю 2000 кінських сил.

Організувати дві судноверфі для будівництва дрібного флоту.

Встановити на 1950 рік обсяг вантажних перевезень на малих річках 450 тис. тонн.

28. Збільшити за п'ятиріччя сітку республіканських і місцевих автогужових шляхів з твердим покриттям на 1.780 км.

Відбудувати і капітально відремонтувати 57 тис. км автогужових шляхів республіканського і місцевого значення, приділивши особливу увагу ремонту шляхів з твердим покриттям і буряковізних шляхів.

Відбудувати і капітально відремонтувати на республіканських і місцевих шляхах 145 тис. погонних метрів мостів.

Створити в усіх областях машинно-шляхові станції і міжобласні майстерні по ремонту шляхових машин та механізмів і підвищити механізацію шляхово-будівних робіт.

Забезпечити своєчасний поточний ремонт шляхів і підвищення якості ремонтних робіт.

Використовуючи місцеві будівні матеріали, проводити будівництво суцільних маршрутів з твердим покриттям на шляхах республіканського значення.

Розгорнути будівництво шляхів Київ—Одеса, Київ—Дніпропетровськ—Сталіно, Київ—Суми—Харків і Кременчук—Кіровоград—Первомайськ—Балта—Котовськ.

Широко розгорнути озеленення на автогужових шляхах союзного, республіканського і місцевого значення.

29. Розширити міжрайонні перевезення автомобільним транспортом масових вантажів, з метою розвантаження залізничного транспорту від перевезень на короткі віддалення.

Збільшити питому вагу Міністерства автомобільного транспорту у вантажних перевезеннях. Довести в 1950 р. перевезення вантажів автомобільним транспортом Міністерства автомобільного транспорту УРСР до 31 млн. тонн і вантажообіг до 420 млн. тонно-кілометрів, перевищивши рівень перевезень 1940 року в 16 разів.

Механізувати вантажно-розвантажні роботи на автомобільному транспорті, особливо в пунктах масових перевезень.

Всемірно розвивати; автобусний і таксомоторний рух у містах УРСР, а також міжобласний і внутрішньообласний автобусний рух. Організувати регулярний автобусний рух у 80 містах та збільшити кількість автобусів за п'ятиріччя на 3.000 штук. Обсяг пасажирських перевезень збільшити в 1950 році в 7,5 раза в порівнянні з 1940 роком.

Організувати в 50 містах УРСР обслуговування населення пасажирськими і вантажними таксомоторами. Довести в 1950 роді кількість пасажирських таксі до 2.000 штук і вантажних таксі до 2.000 штук.

Поліпшити використання і технічне обслуговування автомобілів; всемірно скоротити простої та порожні пробіги автомобілів.

Відбудувати і реконструювати авторемонтні заводи в Києві, Харкові, Дніпропетровську, Сталіно, Ворошиловграді і Львові.

Організувати авторемонтні майстерні в Чернівцях, Ужгороді, Тернополі, Рівному, Луцьку, Дрогобичі.

Забезпечити автомобільні господарства Міністерства автомобільного транспорту УРСР ремонтними майстернями; утворити в усіх областях майстерні по ремонту автопокришок і камер, а також майстерні по ремонту акумуляторів і розвинути будівництво гаражів, станцій для обслуговування автомобілів, бензозаправляльних пунктів, автовокзалів і складських приміщень.

30. Повністю відбудувати і забезпечити дальший розвиток засобів зв'язку, особливо радіозв'язку і магістрального кабелю, на основі впровадження найновіших досягнень техніки.

Завершити організацію надійного телефонно-телеграфного зв'язку між Москвою і Києвом та обласними центрами Української РСР; повністю телефонізувати районні центри, сільські Ради, машинно-тракторні станції і радгоспи.

Збудувати і устаткувати по Міністерству зв'язку СРСР за п'ятиріччя 440 радіовузлів та збільшити в 1950 році радіоприймальну сітку на 900 тис. точок порівнюючи з 1945 роком.

Забезпечити дальший розвиток радіомовлення, збудувати телевізійний центр в м. Києві.

Всебічно поліпшити обслуговування населення поштовим зв'язком; розгорнути будівництво на селі нових поштових будинків; широко використовувати при перевезенні поштової кореспонденції і періодичної преси автомобільний і авіаційний транспорт.


III.
ПЛАН ПІДВИЩЕННЯ МАТЕРІАЛЬНОГО І КУЛЬТУРНОГО РІВНЯ ЖИТТЯ НАРОДУ

1. На основі збільшення виробництва, розгортання товарообігу і підвищення витрат на житлове і культурно-побутове обслуговування трудящих і послідовного зниження цін на всі товари не тільки відновити, але й перевищити довоєнний рівень добробуту народу.

2. Встановити чисельність робітників і службовців у республіканському і місцевому господарстві УРСР в 1950 році в кількості 2,8 млн. чоловік і фонд заробітної плати робітників і службовців — 13,2 млрд. карбованців. Разом з ростом продуктивності праці значно збільшити порівнюючи з 1940 роком середньорічну заробітну плату робітників і службовців.

Удосконалювати системи відрядно-прогресивної оплати праці робітників, а також систему преміювання інженерно-технічних працівників за виконання і перевиконання виробничих планів, систематично підвищуючи значення премій в заробітній платі.

Розширити застосування у промисловості технічно обгрунтованих норм, ураховуючи при цьому передову технологію і зрослу технічну озброєність праці. Забезпечити справу нормування праці досвідченими кадрами інженерів і техніків.

Провести заходи по дальшому поліпшенню умов праці на виробництві (техніка безпеки, вентиляція, освітлення, санітарно-побутові приміщення).

З метою забезпечення кваліфікованою робочою силою республіканської і місцевої промисловості, будівництва і міського господарства підготувати за п'ятиріччя молодих кваліфікованих робітників у школах фабрично-заводського навчання і ремісничих училищах в кількості 115 тис. чоловік.

Забезпечити підготовку за п'ятиріччя кваліфікованих кадрів масових професій на виробництві шляхом індивідуального, бригадного та курсового навчання в кількості 400 тис. чоловік; у школах ФЗУ і профтехшколах — 60 тис. чоловік; організувати масове технічне навчання виробничих кадрів і підвищення кваліфікації 600 тис. чоловік.

Збільшити натуральні та грошові видачі на трудодень колгоспникам порівнюючи з 1940 роком на основі росту продуктивності праці в колгоспах, підвищення врожайності сільськогосподарських культур і збільшення продуктивності тваринництва.

Вважати найпершим завданням забезпечення підприємств кваліфікованими і постійними робітничими кадрами на основі дальшої механізації виробництва, систематичного поліпшення організації праці, постачання і житлових умов робітників.

5. У галузі народної охорони здоров'я відбудувати зруйновані медичні заклади та розширити сітку лікарень, поліклінік, амбулаторій, дитячих ясел, курортів і значно поліпшити медичне обслуговування населення.

Довести в 1950 році кількість ліжок в загальних і спеціальних лікарнях Міністерства охорони здоров'я УРСР до 373,1 тис. проти 129,1 тис. ліжок у 1940 році, в тому числі: в містах до 112,2 тис. проти 96,7 тис. у 1940 році і в сільських місцевостях до 60,9 тис. проти 32,4 тис. у 1940 році.

Відбудувати і збудувати за п'ятиріччя міських лікарень і клінік на 10,5 тис. ліжок і сільських лікарень на 30,0 тис. ліжок.

Розширити сітку дитячих і жіночих консультацій, родильних будинків, дитячих лікарень і молочних кухонь та поліпшити постановку родопомічної допомоги.

Довести в 1950 році кількість лікарських родильних ліжок до 28,0 тисяч, з них у містах — 16,0 тис. і в сільських місцевостях — 12,0 тисяч.

Довести в 1950 році кількість міських дитячих ясел до 131.5 тис. ліжок і сільських постійних дитячих ясел до 75.5 тис. ліжок.

Повністю відбудувати сітку будинків відпочинку і санаторій для робітників, колгоспників та інтелігенції. Довести число місць у санаторіях і на курортах Міністерства охорони здоров'я УРСР до 35 тис.; відбудувати і розширити одеську групу курортів, санаторії у Слов'янську, Осипенко, Миргороді, Березівці, Соснівці, Пущі-Водиці, в Дрогобицькій і Станіславській областях УРСР. Розвинути курортну справу в Закарпатській області УРСР.

Забезпечити медичне обслуговування інвалідів Вітчизняної війни, в тому числі лікарнями, будинками відпочинку і санаторіями. Організувати виробництво удосконалених протезів високої якості для інвалідів Вітчизняної війни. Збільшити виробництво медикаментів, медичних інструментів і медичного устаткування на підприємствах медичної промисловості УРСР.

Забезпечити дальший розвиток фізкультури й спорту. Відбудувати і розширити сітку фізкультурних установ, стадіонів і спортивних баз. Значно збільшити виробництво спортивного інвентаря та устаткування.

Для укомплектування лікувально-профілактичних установ лікарями і середнім медичним персоналом забезпечити підготовку за п'ятиріччя в учбових закладах Міністерства охорони здоров'я УРСР: лікарів 20,8 тис. чоловік, середнього медперсоналу — 48,0 тис. чоловік.

Довести кількість лікарів у 1950 році до 36,7 тисяч, проти 29,8 тис. у 1940 році.

Довести кількість аптек у 1950 році до 3.040, проти 2.432 у 1940 році, в тому числі: в містах — до 1.198, проти 1.008 у 1940 році, і в сільських місцевостях — до 1.842, проти 1.424 у 1940 році. Крім того, збільшити вдвоє порівнюючи з 1940 роком кількість аптечних пунктів.

4. В галузі народної освіти й культури відбудувати зруйновані школи, учбові заклади, наукові установи, музеї, театри, кіно, клуби, бібліотеки та хати-читальні.

Довести число початкових, семирічних і середніх шкіл по УРСР у 1950 році до 29.045, з них по Міністерству освіти УРСР — до 28.600, в тому числі в містах — до 3.225 і в сільських місцевостях — до 25.375.

Відбудувати і збудувати за п'ятиріччя в містах УРСР 530 шкіл на 235 тис. учнівських місць і 4.000 сільських шкіл на 800 тис. учнівських місць.

Довести кількість учнів у школах в 1950 році до 6.300 тис., з них по Міністерству освіти УРСР — до 6.112 тис., в тому числі в містах — до 1.670 тис. чоловік і в сільських місцевостях — до 4.442 тис. чоловік.

На основі широкої організації шкіл робітничої та сільської молоді забезпечити навчання тієї частини молоді, яка в умовах Вітчизняної війни і тимчасової окупації УРСР не могла здобути нормальної освіти в школі.

Забезпечити прийом за п'ятиріччя до вищих педагогічних учбових закладів 48,9 тис. чоловік і педагогічних училищ — 47,9 тис. чоловік. Установити випуск учителів за п'ятиріччя з вищих педагогічних учбових закладів 40,7 тис. чоловік і з педагогічних училищ — 40 тис. чоловік. Розширити і зміцнити систему заочної освіти вчителів.

Організувати на підприємствах Міністерства освіти. УРСР масове виробництво високоякісних учбово-наочних приладь, забезпечивши випуск їх. за п'ятиріччя на суму 70 млн. карбованців, в тому числі в, 1950 році на 27 млн. карбованців.

Збільшити виробництво учбово-наочних приладь і лабораторного устаткування на підприємствах місцевої промисловості та промислової кооперації.

Відбудувати і реконструювати в Києві та Одесі заводи Міністерства освіти УРСР по виробництву учбово-наочних приладь. Збудувати в м. Харкові комбінат по виробництву фізичних приладів.

Повністю забезпечити потреби шкіл і педагогічних учбових закладів у підручниках, для чого розширити видавничу діяльність видавництва Міністерства освіти УРСР «Радянська школа». Відбудувати і розширити сітку дитячих будинків і дитячих садків. Збільшити кількість дітей у дитячих садках у 1950 році до 215,3 тис. чоловік, проти 147,7 тис. у 1940 році, з них по Міністерству освіти УРСР до 100 тис. чоловік, проти 69,1 тис. чоловік у 1940 році; кількість дітей в дитячих будинках довести до 64,5 тис. чоловік.

Відбудувати і збудувати за п'ятиріччя по Міністерству освіти УРСР міських дитячих садків і дитячих будинків на 17 тис. місць.

Повністю забезпечити виховання в дитячих будинках сиріт, що втратили батьків у період Вітчизняної війни.

Довести кількість театрів у 1950 році до 131.

Відбудувати і збудувати театри в Києві, Вінниці, Ворошиловграді, Миколаєві, Рівному, Сталіні, Полтаві, Маріуполі, Ізмаїлі, Сумах, Тернополі і Чернігові.

Довести в 1950 році кількість студентів у вищих учбових закладах Комітету в справах мистецтв при Раді Міністрів УРСР до 2.535 чоловік, проти 2.015 чоловік у 1940 році; кількість учнів у театральних, художніх, музичних і хореографічних училищах — до 7.465 чоловік, проти 6.236 чоловік у 1940 році. Довести кількість дитячих музичних і художніх шкіл до 41 в 1950 році, проти 32 у 1940 році.

Довести кількість кіноустановок у 1950 році до 7.895, проти 5.385 у 1940 році. Забезпечити кожний районний центр і селище міського типу стаціонарною кіноустановкою; значне розширити стаціонарну кіносітку в селах.

Відбудувати і значно розширити сітку культурно-освітніх установ. Довести кількість сільських клубів у 1950 році до 16,8 тис. і районних будинків культури до 780, масових самостійних бібліотек Комітету в справах культосвітніх установ при Раді Міністрів УРСР — до 4,9 тис., музеїв — до 159.

Забезпечити організацію в кожному районному центрі районної бібліотеки і районного будинку культури, в кожній сільраді — сільського клубу або хати-читальні. Радіофікувати всі будинки культури, сільські клуби та хати-читальні.

Всемірно поліпшувати культурно-освітню роботу серед робітників, селян, службовців та інтелігенції.

5. В галузі житлового та комунального господарства здійснити відбудову зруйнованого окупантами житлового фонду міст, робітничих селищ і сіл України та розгорнути нове житлове будівництво в розмірах, що забезпечують значне поліпшення житлових умов трудящих.

Відбудувати житлове та міське господарство столиці УРСР ім. Києва:

крім житлового будівництва, здійснюваного союзною промисловістю та відомствами, встановити на 1946–1950 рр. план введення в дію житлового фонду Міської Ради в розмірі 400 тис. кв. метрів;

забезпечити за п'ятиріччя відбудову і будівництво індивідуальних жилих будинків коштом населення з допомогою державного кредиту в розмірі 200 тис. кв. метрів жилої площі;

збільшити готельний фонд міста, відбудувати готелі «Палас», «Театральний» і збудувати новий готель; забезпечити першочергову відбудову найважливіших адміністративних будинків: сесійного залу Верховної Ради УРСР, урядового будинку на майдані Жертв Революції. Приступити до забудови Хрещатика;

повністю відбудувати довоєнну потужність Дніпровського та артезіанського водопроводів; забезпечити дальше розширення розвідної сітки водопроводу та каналізації;

поліпшити міський пасажирський транспорт; відбудувати трамвай і довести кількість трамвайних вагонів до 450, збільшити парк тролейбусів на 170 машин; довести кількість пасажирських таксомоторів до 300, автобусів — до 300 машин; замостити 1 млн. кв. метрів вулиць і майданів м. Києва удосконаленим покриттям.

Збудувати і ввести в дію газопровід Дашава—Київ, газифікувати в місті Києві за п'ятиріччя 60 тис. квартир, комунальні і промислові підприємства; збудувати 220 км газорозподільної сітки.

Здійснити роботи по відбудові комунального господарства міст і робітничих селищ УРСР, зруйнованих окупантами, в першу чергу Харкова, Одеси, Дніпропетровська, Сталіно, Ворошиловграда, Запоріжжя, Чернігова, Полтави і Тернополя.

Встановити обсяг капітальних робіт по житлово-готельному та адміністративному будівництву місцевих Рад на 1946–1950 рр. в сумі 795 млн. карбованців.

Затвердити план відбудови і нового будівництва державного жилого фонду в містах Української РСР на 1946–1950 рр. в розмірі 15.920 тис. кв. метрів жилої площі, в тому числі по місцевих Радах — 1.150 тис. кв. метрів. Всемірно поліпшити якість житлового будівництва.

Передбачити за п'ятиріччя в містах і робітничих селищах відбудову і будівництво індивідуальних жилих будинків коштом населення з допомогою державного кредиту в розмірі 3,3 млн. кв. метрів жилої площі.

З метою поліпшення житлових умов, створення постійних робітничих кадрів у промисловості, ліквідації плинності робочої сили на підприємствах — розгорнути силами господарських організацій будівництво одноквартирних і двоквартирних жилих будинків садибного типу для продажу цих будинків робітникам, інженерно-технічним працівникам і службовцям на умовах надання довготермінового кредиту.

Вважаючи найважливішим завданням місцевих Рад і підприємств здійснення капітального ремонту жилого фонду, визначити обсяг капітального ремонту жилого фонду місцевих Рад у містах УРСР у розмірі 750 млн. карбованців. Переважну частину асигнувань, що виділяються на капітальний ремонт, спрямовувати на відбудову та ремонт основних конструктивних елементів будинків: дахів, перекрить, опалювальної, водопровідної та каналізаційної систем.

Забезпечити на підприємствах союзно-республіканської і місцевої промисловості виробництво сучасного санітарно-технічного устаткування, опалювальних казанів, радіаторів, газової апаратури та інших речей устаткування, жилих будинків.

Поліпшити керівництво житловим господарством, підвищивши його рентабельність, зміцнити госпрозрахунок, знизити експлуатаційні видатки.

Зміцнити ремонтно-будівні контори місцевих Рад і створити при житлових управліннях місцевих Рад власну матеріально-виробничу базу по виготовленню будівних матеріалів для ремонту, найпростіших механізмів і різного будинкового інвентаря, а також організувати самозаготівлю лісоматеріалів.

Визначити обсяг відбудови й нового будівництва жилих будинків у селах УРСР за п'ятиріччя на кошти колгоспів і селян при допомозі державного кредиту в кількості 1,2 млн. будинків. Подати допомогу селянам і сільській інтелігенції у відбудові і будівництві ними власних жилих будинків шляхом надання кредиту та продажу будівних матеріалів і готових деталей.

Для забезпечення колгоспного виробничого і житлового будівництва місцевими будівними матеріалами широко розгорнути в колгоспах виробництво цегли, черепиці, вапна, пиломатеріалів, столярських і ковальських виробів.

Розширити готельний фонд місцевих Рад УРСР і довести його на кінець 1950 року до 11.754 місць.

Відбудувати і збудувати за п'ятиріччя 37 готелів на 5.760 місць, у тому числі в м. Києві — на 1.000 місць, Харкові — 750 місць і Сталіно — 300 місць.

З метою дальшого підвищення рівня комунального обслуговування населення відбудувати і розширити комунальні електростанції, водопроводи, каналізацію, трамвайне і тролейбусне сполучення, лазні і пральні. Поліпшити благоустрій та очищення міст і робітничих селищ, поліпшити замощення вулиць і майданів, розширити площі удосконалених покрить і зелених насаджень.

Довести встановлену потужність комунальних електростанцій в 1950 році до 158 тис. квт., збільшивши на 30 % порівнюючи з 1940 роком; довести виробку електроенергії в в 1950 році до 470 млн. кіловатгодин.

Ввести в дію на комунальних електростанціях потужності розміром 95 тис. кіловат.

Відбудувати великі комунальні електростанції в мм. Полтаві, Херсоні, Кременчуці, Кіровограді, Бориславі, Станіславі, Тернополі, Осипенко.

Створити Вінницьку енергосистему шляхом збудування Печарської і Сабарівської гідроелектростанцій на річці Південний Буг і об'єднання їх з Вінницькою паротурбінною електростанцією.

Відбудувати електростанції в райцентрах і забезпечити електрифікацію всіх районних центрів України.

Ліквідувати на паротурбінних електростанціях розрив між потужністю турбогенераторів і казанів.

Відбудову та будівництво комунальних електростанцій базувати в основному на місцевих видах палива, для чого форсувати освоєння торфових масивів і буровугільних родовищ з тим, щоб до часу введення потужності на електростанціях були повністю підготовлені до експлуатації джерела паливопостачання.

Виконати проектні роботи по газифікації мм. Тернополя, Проскурова, Вінниці, Бердичева, Фастова і Старокостянтинова, що знаходяться і прилягають до траси будованого газопроводу Дашава—Київ.

Збільшити відпуск газу споживачам через комунальні газорозвідні сітки в 1950 році до 3.450 тис. кубометрів на добу, тобто в 17 разів, порівнюючи з довоєнним рівнем.

Довести довжину експлуатаційного шляху трамваю в 1950 році до 1.247 км і збільшити за п'ятиріччя трамвайний парк на 1.040 вагонів.

Збільшити довжину тролейбусних ліній у 1950 році до 179 км, перевищивши в 4,6 раза довоєнний рівень.

Збільшити кількість тролейбусів до 748 одиниць, тобто в 8,7 раза порівнюючи з довоєнним рівнем. Організувати тролейбусне сполучення в мм. Дніпропетровську, Чернігові, Маріуполі, Львові, Кіровограді, Полтаві.

Довести середньодобову подачу води в сітку комунальними водопроводами в 1950 році до 770 тис. кбм, збільшивши на 6,0 % порівнюючи з довоєнним рівнем. Збільшити довжину водопровідної сітки на 581,3 км або на 15 % порівнюючи з 1940 роком. Для організації безперебійного постачання населення водою створити на насосних станціях водопроводів необхідні резерви потужностей і організувати зони санітарної охорони по всіх водопроводах.

Збудувати за п'ятиріччя нові водопроводи в Тернополі, Свердловську, Первомайську Ворошиловградської області, Новомосковську і Павлограді Дніпропетровської області, Смілі Київської області, Вознесенську Миколаївської області, Дружківці і Дзержинську Сталінської області.

Довести довжину каналізаційної сітки в 1950 році до 1.530 км, збільшивши на 15,8 % порівнюючи з довоєнним рівнем. Збудувати нові каналізації в Кіровограді, Проскурові, Сумах, Херсоні, Тернополі, Слов'янську і Лисичанську.

Відбудувати зруйновані і збудувати нові 63 лазні і 35 пралень, довести кількість комунальних лазень у містах УРСР у 4950 році до 329, збільшивши на 23,5 % порівнюючи з довоєнним рівнем, і кількість комунальних пралень до 84, збільшивши в 1,7 раза порівнюючи з 1940 роком.

6. У галузі товарообігу і споживання — збільшити обсяг роздрібного товарообігу державної і кооперативної торгівлі в 1950 році (з урахуванням зниження рівня цін 1945 року) до 48 млрд. карбованців, що перевищує в зрівнюваних цінах обсяг товарообігу 1940 року на 28 %.

Для здійснення переходу від нормованого постачання населенню по картках до розгорнутої радянської торгівлі відбудувати і розширити сітку державної і кооперативної торгівлі в містах і селах, збільшивши сітку торговельних баз і складів, забезпечити торговельні організації транспортом, устаткуванням, а також кваліфікованими кадрами.

Відбудувати і розширити в містах сітку спеціалізованих магазинів, а на селі — районних універмагів і магазинів по торгівлі господарськими товарами селянського попиту.

Розширити виробництво і продаж населенню високоякісних продуктів харчування, тканин, одягу та взуття. Збільшити в 1950 році порівнюючи з 1940 роком ринкові фонди по продовольчих товарах на 23 проценти і по промислових товарах на 36 процентів. Розвинути виробництво і продаж товарів культурного і господарського вжитку.

Організувати роздрібну торгівлю лісоматеріалами, залізом, цвяхами, цеглою, віконним склом, москательними товарами та іншими будівельно-ремонтними матеріалами.

Забезпечити в кожному районі УРСР продаж через сітку споживчої кооперації будівельних матеріалів для потреб сільського і колгоспного будівництва.

Для поліпшення постачання населенню міст свіжих овочів із закритого грунту широко розвинути тепличне господарство; збудувати в Києві парниковий комбінат площею 2 гектари під склом; збільшити переробку і сушіння овочів у системі Міністерства торгівлі і споживчої кооперації.

Збудувати 10 лісотарних заводів і розширити сітку майстерень по виробництву і ремонту тари, забезпечивши доведення випуску підприємствами Міністерства торгівлі УРСР і споживчої кооперації до 715 тис. бочкоцентнерів та ящикової тари до 38 тис. кубометрів.

Забезпечити дальший розвиток колгоспної торгівлі; відбудувати і розширити сітку колгоспних ринків; організувати широкий продаж на ринках промислових товарів селянського попиту, поліпшити благоустрій колгоспних ринків та організувати заїзди в районних центрах.

Забезпечити дальше поліпшення громадського харчування, розширення в містах, районних центрах і великих населених пунктах сітки чайних, ресторанів, дієтичних їдалень.

ДОРУЧИТИ РАДІ МІНІСТРІВ УРСР:

а) розглянути і затвердити п'ятирічні господарські плани по окремих міністерствах і відомствах УРСР на основі прийнятого п'ятирічного плану відбудови й розвитку народного господарства УРСР;

б) організувати систематичну перевірку виконання п'ятирічного плану відбудови й розвитку народного господарства УРСР;

в) забезпечити всебічне залучення робітників, селян та інтелігенції до справи здійснення п'ятирічного плану на основі соціалістичного змагання з тим, щоб не тільки виконати, але й перевиконати п'ятирічний план відбудови й розвитку народного господарства.


Голова Президії Верховної Ради Української РСР

Секретар Президії Верховної Ради Української РСР

м. Київ
28 серпня 1946 р.


Ця робота перебуває у суспільному надбанні відповідно до статті 8 Закону України від 1 грудня 2022 року № 2811-IX «Про авторське право і суміжні права», де зазначається, що не є об'єктами авторського права:

  • вираження народної творчості (фольклор);
  • акти органів державної влади, органів місцевого самоврядування, офіційні документи політичного, законодавчого, адміністративного і судового характеру (закони, укази, постанови, рішення, державні стандарти тощо), а також їх проекти та офіційні переклади;
  • розклади руху транспортних засобів, розклади телерадіопередач, телефонні довідники та інші аналогічні бази даних, що не відповідають критеріям оригінальності і на які поширюється право особливого роду (sui generis).