Байки. (Ляйпціґ, 1918)

Півень і Перлинка.

 Під тином Півень, біля хати,
 Знічевя смітник розгрібав
 І квокчучи там дещицю клював, —
Наїдку не було, а так — аби клювати.
 У сміттячку углядів якось він
 Блескучу, кругленьку Перлинку,
 І дорогу таку новинку
 Узяв та й викинув під тин.
 „Не хочу я таких дурних новинок“,
 Промовив він: „на-що́ здалась вона?
 За жменю цих цяцькованих Перлинок
 Не дав-би я і зернятка пшона, —
 Нехай дурний індик ковтає“.

 Так недотепа-неборак
 Ганьбує те, чого не знає,
 І думає, що добре так.