Вікіджерела:Поезія сьогодні/23 листопада
Доля. (Львів, 1897)
Як до бою круль збирав ся,
Грім під небо розтинав ся,
Злоті сурми вигравали,
Заохоти додавали.
А як Стах наш кидав села,
То заграли лиш джерела,
Зашуміли жита в полї
Об нещасній його долї.
На всї боки свищуть кулї,
Досить лиха, пекла досить;
Найславнїйше бють ся крулї,
Понайбільше-ж хлопів косить.
Хрест звалив ся на могилї:
Стах загинув в першій хвилї,
Круль вертав ся з корогвами
Здоровісїнький до брами.
Його стріла вся столиця,
Осияла зоряниця,
І всї дзвони, скільки сили,
Про побіду задзвонили.
А як хлопа в яму клали, —
Вітри в лїсї завивали,
Задзвонили по небозї
Дзвінки лилїй при дорозї.