Верховина і інші оповідання

Верховина
і інші оповідання 

Марко Черемшина
Краків: Українське видавництво, 1940
Обкладинка
 
 

ВЕРХОВИНА

 

КРАКІВ

1940


УКРАЇНСЬКЕ ВИДАВНИЦТВО

 
 

МАРКО ЧЕРЕМШИНА

 

ВЕРХОВИНА

І ІНШІ ОПОВІДАННЯ

 

КРАКІВ

1940


УКРАЇНСЬКЕ ВИДАВНИЦТВО

Марко Черемшина і його верховинські оповідання.

Вся творчість Марка Черемшини (Івана Семанюка 1874—1927) тісно звязана з Верховиною. Черемшина сам походив з гір, знав дуже добре верховинський побут і через ціле життя працював у горах або на Підгірю як громадський діяч і адвокат.

В літературній спадщині Марка Черемшини чітко виділяються в три окремі ґрупи його новелі й оповідання. В одних малює він довоєнний побут верховинського села (збірка »Карби« з 1901 р.), в других з великою силою поетичного слова представив жахіття світової війни, що мов ураган перевалилася над українським селом, яке тоді потерпіло від своїх і чужих (збірка »Село вигибає«). Третя частина новель і оповідань, що майже повнотою тут передруковуються, виводить перед очима читача новий повоєнний побут і нові польські порядки в українськім селі (збірка «Верховина«).

Зле жилося українцям під польською займанщиною скрізь, але вже мабуть найбільше знущань терпіли пограничні села, а між ними й гірські. В довшій новелі »Верховина« представив Черемшина невеличку, але яку ж вірну картинку польського »панування«. На українське гірське село, що ще не отряслося з наслідків світової війни, наїхали польські »володарі«: поліцаї з комендантом постерунку на чолі, погранична сторожа, польський ксьондз, польський учитель, а до спілки взяли собі місцевого жида, як конфідента. Все це люди без найменшої моралі, як і в приватному так і в суспільному житті. Всі вони хотять наживитися чужим добром, в тому випадкові добром українського селянина, наживитися за за всяку ціну, навіть не лякаючись поповняти злочини. Впрочім усі злочини польських »панів« супроти українських селян були в Польщі безкарні.

Коли ж наприклад український священик лише словами заохотив своїх парохіян до національної єдности, то його з місця за те арештували (новеля »Гей на Івана — гей на Купала«). Так само арештували й суворо карали усіх інших діячів (»Писанки«, »Ласка«).

Та все ж таки не попадало українське село в зневіру. Росло нове покоління, що мало повести далі працю батьків — аж до остаточного визволення (»Писанки«).

Всі прегарні оповідання Черемшини надихані глибокою життєвою правдою. Впливали на те передовсім дві обставини: великий талант автора й те, що він брав теми до своїх новель з життя. Як адвокат, часто боронив українських діячів перед польськими судами.

Писав Черемшина гарною, милозвучною мовою, немов поезії. Розмови селян подавав у гуцульському говорі так, як у горах говорять. З уваваги на те менше зрозумілі слова скрізь пояснено.

 

Друк: „Нова Друкарня Денникова” під наказною
Управою, Краків, Оржешкової 7. Телєфон 102-79
Druck „Nowa Drukarnia Dziennikowa”, Kommissarische
Verwaltung, Krakau, Orzeszkowagasse 7.

Народня бібліотека

приносить в невеличких книжечках найгарніші твори найбільших українських письменників, поезії, оповідання і драми. Книжки „Народньої Бібліотеки“ виходять 2 до 4 рази місячно починаючи з 1. січня 1940 за редакцією Д-ра Є. Ю. Пеленського накладом „Українського Видавництва“ в Кракові.

 
Досі появилися такі книжки:
                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                           
ціна зол.
1.
Народній колядник, з нотами
.  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .
—,80
2.
Степан Руданський: »Співомовки«
.  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .
1,—
3.
Марко Вовчок: »Степовий гість«. Історичне оповідання
.  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .
—,60
4.
І. Тогобочній: »Мати-наймичка«. Народня драма на 4 дії
.  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .
1,50
5.
.  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .
—,60
6.
Народні думи. Вибір
.  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .
1,—
7.
Іван Франко: »Іван Вишенський«. Історична поема
.  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .
1,—
8.
Пантелеймон Куліш: »Орися«. Новеля
.  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .
—,60
9.
.  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .
1,—
10.
Олександер Кониський: »Сестра-жалібниця«. Оповідання
.  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .
—,60
 
Дальші томики в друку.
                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                           
1
 
Замовлення приймає:
»УКРАЇНСЬКЕ ВИДАВНИЦТВО«
Краків, вул. Кармелітська 34, II.


Суспільне надбання

Ця робота перебуває в суспільному надбанні в Сполучених Штатах та Польщі.


  • Робота перебуває в суспільному надбанні в Сполучених Штатах, тому що вона опублікована до 1 січня 1929 року.
  • Термін дії авторських прав на цей твір у Польщі закінчився до 1 січня 1998 року, оскільки авторське право у Польщі закінчується 70 років після смерті автора.
  • Автор помер у 1927 році, тому ця робота є в суспільному надбанні в тих країнах, де авторське право діє протягом життя автора плюс 80 років чи менше. Ця робота може бути в суспільному надбанні також у країнах з довшим терміном дії авторського права, якщо вони застосовують правило коротшого терміну для іноземних робіт.